Інтенціональний потенціал текстів студентської періодики
DOI:
https://doi.org/10.20535/2522-1078.2019.1(7).169576Ключові слова:
комкомунікативний намір, таксономія інтенцій, інтенціональний потенціалунікативний намір, інтенціональний потенціалАнотація
У статті за допомогою аналітико-синтетичного методу та методу екстраполяції узагальнено відомі класифікації комунікативних стратегій авторів та визначено ті основні типи, що характерні для авторів-студентів. Встановлено, що типовими для авторів-студентів є стратегії «інформування», «оцінна», «нагадування», «оптимізація уваги».На основі узагальнення відомих типологій інтенцій та інтенціонального моніторингу заголовків студентських видань розроблено таксономію інтенцій авторів-студентів. З’ясовано, що стабільними інтенціями для авторів студентських видань є інтенції «спонукання до дії», «самопрезентація», «аналіз ситуації», «презентація можливостей для розвитку», «критика», «кооперація».
Комунікативна стратегія авторів-студентів «інформування» відповідає темам про події, навчальний процес у ЗВО, наукову-інноваційну діяльність ЗВО, досягнення викладачів і студен- тів; оцінна комунікативна стратегія — відгуки про ЗВО, його рейтинг, інтерв’ю з відомими особистостями; нагадувальна комунікативна стратегія — про культурне дозвілля, талановитих студентів; стратегія «оптимізація уваги» — кросворди, поезія, анекдоти, гороскоп, рецензії, огляди кінострічок, календар подій. Крім цього, інтенціональний потенціал текстів студентської періодики на рівні заголовків — це ще і їхня можливість активізувати читацьке сприймання.
Таким чином, наявність інтенціонального потенціалу в текстах студентської періодики свідчить про успішність комунікації на рівні «автор-сту- дент — читач», адже розуміння типів інтенцій та чітке усвідомлення свого інтенціонального наміру допоможе автору-студенту обрати вид і жанр матеріалу, мовні засоби для заголовка. Читач же, розуміючи комунікативні стратегії та інтенції автора, зможе декодувати текст студентських видань.
Посилання
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ : Академія, 2004. 342 с.
Безугла Л. Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі : монографія. Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. 332 с.
Велівченко В. Ф. Когнітивно-комунікативний аспект вираження непрямої оцінки в англомовному діалогічному дискурсі // Вісн. Черкаськ. ун-ту. Сер. : Філологічні науки. 2014. № 27. С. 18–28.
Заболотська О. О. Роль авторської інтенції у формуванні текстових художніх концептів // Вісн. ЛНУ ім. Т. Г. Шевченка. 2014. № 6 (289), Ч. І. С. 171–180.
Заболотська О. Типологія комунікативних інтенцій // Наук. вісн. ХДУ. Сер. : Лінгвістика. 2015. Вип. 22. С. 202–205.
Краснякова А. О. Дослідження інтенцій самопрезентації в політичному дискурсі // Психологічні перспективи. 2014. Вип. 24. С. 161–171.
Кучерова О. О. Функціонально-комунікативні особливості заголовка політичної та економічної статей англомовної газети // Наук. зап. НаУКМА. Сер. : Філологічні науки. 2002. Т. 20. С. 32–35.
Петрик Т. Мовна репрезентація комунікативних намірів адресанта у ченнелінг-дискурсі Крайона // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. : Іноземні мови. 2010. Вип. 17. С. 62–66.
Стасюк Т. Технології мовного впливу як компонент сучасної комунікації // Українська мова. 2010. № 1. С. 82–87.
Фролова О. В. Інтент-аналіз як засіб дослідження модальнісних особливостей конструкту організаційної ідентичності // Проблеми сучасної психології. 2014. Вип. 26. С. 585–595.
Чудовська І. А. Інтент-аналіз як спроба реконструкції тонких ментальних структур свідомості // Методологія досліджень мас-медіа: робоча книга / за заг. ред. К. Г. Сіріньок-Долгарьової. Запоріжжя : ЗНУ. 2017. С. 102–107.
Шабат-Савка С. Категорія комунікативної інтенції: типологічні вияви та синтаксична реалізація в сучасній українській мові // Українська мова. 2013. № 1. С. 104–114.
Batsevych F. (2004), The bases of communicative linguistics, Kyiv, Academy, 342 р.
Bezugla L. (2007), Verbalization of implicate senses in German-speaking dialogical discourse, monograph, Kharkiv, V. Karazin Kharkiv National University, 332 p.
Velivchenko V. (2014), Cognitive-communicative aspect of expression of indirect evaluation in English-speaking dialogical discourse, Bulletin of the Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy, Philological Sciences, Vol. 27, pp. 18–28.
Zabolotska O. (2014), The role of the authors’ intentions in the textual concepts formation, Bulletion of the Luhansk Taras Shevchenko National University, Vol. 6, pp. 171–180.
Zabolotska O. (2015), «The typology of the communicatine intentions», Scientific Bulletin of the Kherson State University, Linguistics, Vol. 22, pp. 202–205.
Krasnyakova A. (2014), «Studying on intentions of self presentations in political discourse», Psychological perspectives, Vol. 24, pp. 161–171.
Kucherova O. (2002), «Functionally-communicative features of the headlines oh the political and economical articles», Scientific Bulletion of the National University of «Kyiv-Mohyla Academy», Philological Sciences, Vol. 20, pp. 32–35.
Petryk T. (2010), «The language representation of communicative intentions of channeling of Kryon», Bulletin of the Lviv National University, Foreign languages, Vol. 17, pp. 62–66.
Stasyuk T. (2010), «The technologies of language influence as the component of modern communications», Journal «Ukrainian language», Vol. 1, pp. 82–87.
Frolova O. (2014), «Intent-analyses as the facility of studying of the modality features construct institutional identity», Problems of Modern Psechology, Vol. 26, pp. 585–595.
Chudovska I. (2017), «Intent-analyses as attempt of reconstruction of thin mental structures of consiousness», The Methodology of media studying, workbook, edited by K. Sirinok-Dolgarova, Zaporizhzhia National University, pp. 102–107.
Shabat-Savka S. (2013), «The category of communicative intentions: the typological phenomenon and syntactic realization in modern Ukrainian language», Journal «Ukrainian language», Vol. 1, pp. 104–114.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
