Обрії друкарства

Переваги та недоліки поширення новинного контенту на відеохостингу «YouTube» під час повномасштабного вторгнення

К. О. Бакаєвич — 2024-07-10

Традиційні медіа протягом останніх десяти років пройшли період активної трансформації та стали кросмедійними, тобто такими, що розміщують свої матеріали у різних мультимедійних форматах та на різних, відомих на сьогодні, цифрових платформах. Соціальні мережі у медіасфері стали потужними інструментами для залучення більшої аудиторії споживачів інформаційного контенту, наприклад новин. У статті розглядається доречність використання відеохостингу “YouTube” в медіасфері як інструменту поширення журналістських відеопродуктів. На сучасному етапі постає проблема з дотримання в YouTube журналістських стандартів на противагу амбіціям медійників дістати там щобільше прибутку шляхом масового постингу відеоконтенту та застосування при цьому сенсаційних, часто “жовтих, заголовків.

Репозитарії закладів вищої освіти як архів науково-навчальної літератури

Н. М. Фіголь — 2024-07-10

У зв’язку з переходом на онлайнове навчання через пандемію, а відтак повномасштабну військову агресію РФ електронні навчальні видання стали невід’ємною частиною сучасної освітньої парадигми, зокрема і для закладів вищої освіти. Щоб налагодити вдалу комунікацію між студентами та викладачами, в університетах запрацювали електронні навчальні середовища.

У статті окреслено проблеми застосування електронних навчальних видань у період пандемії та військової агресії РФ, шляхи їх подолання через створення репозитаріїв закладів вищої освіти. Такі репозитарії стали не просто сховищем інформації, розміщеної на електронних ресурсах, а й електронним навчальним середовищем, що дало змогу подолати кризові виклики, які виникли в освітній системі України. Проаналізовано Національний академічний репозитарій як загальнодержавну електронну базу даних, в якій накопичуються, зберігаються й систематизуються академічні тексти, оцінено його кількісні та якісні показники.

Особливості спортивної журналістики в Україні: історія становлення, проблеми та основні тенденції розвитку

П. С. Локшин — 2024-07-10

У контексті оновлених даних розглянуто історію та сучасні тенденції української спортивної журналістики, а також проаналізовано тенденції її розвитку на найближчі роки. Спортивна журналістика має специфічні засоби, технології, форми, жанри та інструменти, а фахівці, які професійно займаються цим напрямом у журналістиці, опановують осяжні масиви тематичної інформації. Істотне значення при цьому має і додаткова профільна освіта, зокрема прослуховування публічних лекцій, майстер-класів, курсів підвищення кваліфікації при університетах та в рамках стажувань в інших організаціях та компаніях. Прийоми створення та технології поширення спортивного контенту є важливою та актуальною темою для детального вивчення.

Сучасні інструменти промоції Івана Франка як живого «цілого чоловіка» (на прикладі діяльності Дому Франка у Львові)

А. С. Ковалишин — 2024-07-10

У статті коротко охарактеризовано сучасні інструменти промоції Івана Франка як живого «цілого чоловіка», тобто різнобічно розвиненої людини, яка цікавилась багатьма речами, які її оточували. У сучасному світі із шаленим розвитком диджиталізації та штучного інтелекту варто використовувати всі наявні інструменти промоції та комунікації. Найбільш популярні зараз — це соціальні мережі, які активно використовуються і в музейній діяльності. Наприклад, за останніми даними сайту Datareportal, найбільше музеїв представлено у мережі Facebook (94 %), на другому місці Youtube (41 %) і завершує цю трійку Instagram (36 %) [16]. В усіх цих трьох соціальних мережах має сторінки й Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка, або ж просто Дім Франка, про який і йдеться у статті.

Польський медійний ринок: характеристика і найважливіші тенденції

О. О. Янішевський — 2024-07-10

Відслідковування польського медійного ринку, особливо під час відкритого воєнного протистояння на сході Європи, що є зіткненням двох цивілізаційних підходів до розвитку людства, двох ойкумен з різними профетичними візіями стосовно дискурсів власного існування і яке усі попередні тридцять років поступово, але неухильно набувало обрисів Великого конфлікту, є важливим кроком у фіксуванні соціальних настроїв одного із західних суспільств, яке, за великим рахунком, є дзеркалом моральних начал колективного Заходу. Починаючи з 2022 р., польська медіаіндустрія намагається всеохопно рефлексувати найменші зміни в суспільних наративах, шукає і досліджує прояви фрустрації в різних верствах, щоб запобігти їй або, якщо не вдається, каналізувати її енергію у більш-менш корисні для решти громадськості дії, виробляє парадигми поведінки і, ширше, реальності буття польського суспільства.

Феномен чуток в епоху постправди

Л. Є. Смола — 2024-07-10

У статті здійснено спробу дослідити феномен чуток у ХХІ ст. Проаналізовано доробок західних науковців, які окреслюють контекст, зміст та особливості чуток у світі постправди. Проаналізовано сучасні дослідження феномену чуток в українській та закордонній науковій думці. Виокремлено особливості інформаційного простору, де виникають чутки.

Здійснено спробу продемонструвати трансформацію феномену чуток та особливості підходів до них із появою інтернету і соціальних медіа. У праці окреслено особливості «постправдового» дискурсу та дискурсу популізму, які необхідно враховувати в дослідженні феномену чуток.

Підходи до розуміння феномену чуток у системі соціальних комунікацій

О. В. Тріщук — 2024-07-10

У статті розглянуто різноманітні підходи до розуміння феномену чуток у системі соціальних комунікацій. Зазначено, що чутки є важливим елементом суспільного життя та впливають на формування громадської думки, мають соціальну, політичну, економічну, історичну та культурну значущість. У дослідницьких підходах представників різних наук виокремлено соціальнокомунікаційні аспекти феномену чуток, які узагальнено в цілісне бачення. Зроблено висновок, що комплексний мультикультурний підхід потенційно дозволить підвищити ефективність протидії загрозливим чуткам.

Аналіз чуток як інструменту соціальних комунікацій в історичному контексті

М. В. Комова — 2024-07-10

Стаття присвячена аналізу соціальнокомунікаційного аспекту чуток у контексті української історії, зокрема – їхньої ролі в суспільних рухах від кінця ХІХ до початку ХХ століття. Стаття містить комплексний аналіз ролі чуток як чинника у суспільних рухах в Україні, особливо зосереджуючись на їх історичному значенні. Через мультидисциплінарну призму, що інтегрує інструментарій з філології, політології, соціології та історії, досліджено, як чутки правили ключовими інструментами неформальної комунікації, суттєво впливаючи на соціальну, політичну та етнічну динаміку в різні періоди української історії.

Технологічні інновації в онлайн-медіа: роль штучного інтелекту та віртуальної реальності у трансформації контенту

О. О. Грозна — 2024-07-10

Глобальна цифрова трансформація впливає на всі аспекти сучасного життя, включно з журналістикою, яка зазнає суттєвих змін завдяки впровадженню нових технологій. Штучний інтелект (ШІ) та віртуальна реальність (ВР) зокрема революціонізують цю галузь, докорінно змінюючи способи створення, споживання та взаємодії з контентом. Використання ШІ в онлайн-журналістиці дозволяє журналістам оперативно збирати та аналізувати величезні обсяги даних, що сприяє точності та своєчасності новин. Алгоритми ШІ можуть також автоматично обробляти інформацію з різних джерел, забезпечуючи глибокий аналіз і зберігаючи час та зусилля журналістів. Технології віртуальної реальності радикально змінили методи оповідування в журналістиці, дозволяючи створювати захопливий візуальний контент, який переносить читачів і глядачів у центр подій. Використання ВР забезпечує можливість творення інтерактивного досвіду, допомагаючи аудиторії краще зрозуміти складні теми.

Мережева кінорецензія як журналістський жанр: особливості викладання в ЗВО

О. Л. Надточій — 2024-07-10

Статтю присвячено актуальній темі вдосконалення фахової підготовки майбутніх журналістів відповідно до потреб сучасного інформаційного середовища. Серед основних змін у медіапросторі фіксуємо появу нових жанрів журналістики, а також трансформацію класичних жанрових форматів відповідно до нових тенденцій.

У межах наукового пошуку в дослідженні окреслено специфіку онлайнової кінорецензії як журналістського жанру, зокрема з’ясовано її відмінності від традиційного формату. У розвідці також розмежовано жанри журналістської рецензії, аматорського тексту такого типу й професійної кінокритики та потрактовано сутність поняття «журналістська кінорецензія». Виокремлено основні недоліки студентських кінорецензій, зумовлені специфікою жанру. Увагу в статті приділено також розвитку фахових умінь, потрібних майбутнім журналістам для написання цього типу тексту.

Засоби привернення уваги до рекламного продукту за допомогою нестандартних лінгвістичних конструкцій

Г. А. Сенкевич — 2024-07-10

Дана стаття присвячена застосуванню нестандартних лінгвістичних конструкцій у створенні у створенні рекламного контенту. Вона містить аналіз сучасних рекламних повідомлень у контексті дотримання лінгвістичних норм та етичних правил через призму творчості та креативу як її прояву.

Визначено роль прагматики у вивченні рекламних текстів, рівень впливу нестандартних лінгвістичних конструкцій на свідомість споживачів реклами та зосереджено увагу на типових помилках у процесі створення рекламних повідомлень.

Окреслена роль дейксису у комунікативному процесі, у поєднанні категорій «творчість», «креатив», «рекламний креатив».

Вплив діяльності видавництв на інформаційну безпеку держави

В. С. Кір’як — 2024-07-10

В умовах постійного розвитку інформаційних технологій інформація стала не лише інструментом для комунікації, а й зброєю для здійснення інформаційно-психологічних операцій. У статті наведено дефініцію поняття інформація. Визначено, що книги є важливими носіями інформації як у друкованому, так і електронному форматах. Виокремлено три основні види руху інформації в системі комунікацій, серед яких: інформація в русі, інформація в процесі, інформація у сховищі. Визначено, що на кожному з етапів руху інформації вона може видозмінюватись, зокрема, з метою порушення інформаційної безпеки держави. Вказано, що поняття інформаційної безпеки досліджують у двох аспектах: як самостійний елемент національної безпеки; як складова інших елементів безпеки держави.

Медіаобраз сім’ї в сучасному українському телевізійному дискурсі

В. М. Супрун — 2024-07-10

Сучасна парадигма інформаційного суспільства накладає свій відбиток на особистісний простір людини, до якого належить територія сімейного життя, моделюючи його медіаобраз відповідно до рейтингової кон’юнктури медіаконтенту. Телевізійний дискурс характеризується доступним інструментом для модуляції суспільної свідомості, тому здатний впливати на ставлення до інституту сім’ї.

Вплив на масову аудиторію телевізійного контенту інспірує своє розуміння медіаобразу сім’ї, що часто не корелюється з традиційним баченням родини в українському суспільстві.

Дослідження було проведеноза допомогою як загальнонаукових методів наукового пошуку – аналізу й синтезу, так і сучасних конкретнонаукових методів соціальних комунікацій, зокрема описового, компаративного, соціально зорієнтованої інтерпретації, елементів концептуального та аксіологічного методологічних підходів.

Протидія інформаційним загрозам в умовах російсько-української війни: роль ГО «Детектор Медіа»

Т. В. Ковальова — 2024-07-10

Перебіг російсько-української війни наочно підтверджує, що інформаційна грамотність суспільства та безпека населення є критично важливими для безпеки держави, адже їх брак унеможливлює здатність усвідомлено і реалістично сприймати й аналізувати події та може призвести до посилення загроз і завдавати значних негативних наслідків. Мета статті – визначити та виокремити методики фактчекінгу як ефективні інструменти протидії інформаційним загрозам в українському інформаційному просторі. Для досягнення мети розвідки застосовано комплекс наукових методів. З метою формулювання теоретичних засад дослідження використано методи аналізу наукових джерел, узагальнення й порівняння. Емпіричне дослідження здійснене методом контент-аналізу медіапродуктів рубрики «Хроніка дезінформації» від інтернет-порталу «Детектор медіа» за 2013–2024 роки. Дослідження показало, що гібридна війна – не просто збройний конфлікт, а система, складники якої пов’язані із психологічним, ідеологічним та інформаційним впливами.

Особливості діяльності київських книгарень у 2022–2024 роках

М. Т. Андрійчук — 2024-07-10

Cтаття присвячена феномену життєстійкості та розвитку книгарень у м. Києві у складний період воєнного часу. Автор характеризує тенденції, що мають місце у книготорговельному бізнесі під час повномасштабного російського вторгнення. Зокрема, йдеться про загальне підвищення попиту на книжкову продукцію, на що прагне реагувати книговидавнича галузь та книготоргівля. Водночас війна та руйнування інфраструктури ускладнюють цей процес і негативно впливають на випуск книговидавничої продукції. Однак, цікавим для дослідження феноменом є своєрідний «бум» відкриття нових київських книгарень у здавалось би несприятливих умовах війни. Автор аналізує нововідкриті книгарні в м. Києві за особливостями бізнес-моделі та продукції й послуг, які пропонуються киянам.

Специфіка формування особистого бренду фрилансера на платформі «Upwork» та в соцмережі «Linkedin»: компаративний аналіз

Н. О. Ковтун — 2024-07-10

У статті розглянуто специфічні можливості для формування особистого бренду фрилансера на платформі з пошуку роботи «Upwork» та в соцмережі з налагодження професійних контактів «LinkedIn». Мета роботи полягає в порівняльному аналізові специфіки формування селф-бренду віддаленого фахівця на вказаних інтернет-ресурсах. У роботі з’ясовано, що персональний бренд фрилансера є важливим засобом його позиціонування в сучасному конкурентному середовищі. Під селф-брендингом віддаленого фахівця розуміємо унікальну комбінацію професійної придатності, особистих цінностей та іміджу, що вирізняє фрилансера з-поміж конкурентів та робить його образ привабливим для потенційних клієнтів.

Фреймінг у сучасному регіональному новинному теледискурсі

Ю. О. Нагорна — 2024-07-10

Статтю присвячено дослідженню особливостей фреймінгу у телевізійних випусках новин регіонального телеканалалу «Київ», окреслено специфічні риси, розглянуто його особливості у новинних сюжетах. Наголошено, що фреймінг сьогодні став засобом, завдяки якому медійники можуть інформувати аудиторію та впливати на неї. Апелювання до емоцій глядачів за допомогою «рамкування» інформації у порядку денному дозволяє журналістам створити модель індивідуальної подачі матеріалу. Зазначено, що фреймінг відіграє важливу роль у медіасистемі, оскільки дозволяє формувати спосіб мислення реципієнтів про певну подію. Окрім того, рамкування передбачає соціальне конструювання дійсності за посередністю медіа. Методом фрейм-аналізу новин проаналізовано коментарі головних героїв сюжетів, підводки журналістів, пряму мову експертів, ключові слова, метафори та мовностилістичні фігури.