Обрії друкарства

Цифровий контент в епоху інтерактивності: переосмислення сприйняття аудиторією та нові можливості для споживання медіа

2025-04-01T17:09:58+03:00

Цифровізація медіа та міграція від фізичних носіїв до цифрових форматів суттєво трансформувала моделі споживання контенту. Ключовою проблемою залишається сприйняття цінності цифрового контенту аудиторією. У статті узагальнено дослідження з цієї тематики 1999-2025 років. Авторка зосереджується на чинниках формування споживчих патернів щодо цифрових медіапродуктів, приділяючи особливу увагу взаємодії емоційних та раціональних аспектів сприйняття (психологічне володіння, функціональність тощо). Розглянуто переваги цифрового формату: інтерактивність, масштабованість, доступність придбання та персоналізація. Дослідження показує, що ці характеристики при ефективному позиціюванні перетворюють потенційні недоліки цифрового контенту на його конкурентні переваги.

Окремо досліджено проблему застарівання цифрових медіа. Динамічний розвиток технологій зумовлює зміни як у технічних засобах, так і у форматах подання інформації, що ускладнює або унеможливлює відтворення матеріалів із часом.

Жанрові особливості репортажу в сучасних друкованих ЗМІ (на прикладі видання «Локальна історія»)

2025-04-11T19:10:30+03:00

У роботі проаналізовано специфічні особливості жанру репортажу в сучасних ЗМІ. У дослідженні виокремлено основні види та тематичні групи репортажів видання, окреслено їх проблематику, жанрові особливості. Вивчення специфіки жанру репортажу в сучасних друкованих періодичних виданнях належить до актуальних досліджень, оскільки воно дає змогу визначити специфічні особливості цього жанру, окреслити перспективи його розвитку в українських ЗМІ.

У статті аналізується жанр репортажу як одна з ключових форм журналістського контенту в друкованих засобах масової інформації. Розглянуто історичний розвиток репортажу, його особливості та роль у сучасному медіа-просторі. Особлива увага приділяється функціям жанру: інформаційній, пізнавальній, комунікативній та естетичній. Визначено, що репортаж поєднує елементи фактології, емоційної насиченості та суб’єктивного погляду журналіста, що дозволяє читачу стати безпосереднім "свідком" подій.

Реклама товарів спеціального харчування: правові обмеження та етичні аспекти

2025-06-30T05:04:15+03:00

У статті розглядаються правові обмеження та етичні аспекти реклами товарів спеціального харчування, які є важливим складником сучасного ринку. Актуальність обраної теми аргументується комплексом причин, серед яких увагу привертають декілька аспектів. Передовсім сучасні напрями соціально-економічного розвитку (особливо у комерційній сфері) неможливо уявити без засобів реклами, яка виконує комплексні функції просування ринком та у суспільстві основної більшості товарів, видів робіт, послуг, формуючи систему конкурентної боротьби за споживача. В умовах сучасної економіки значна кількість зацікавлених осіб у всіх країнах світу для опанування попиту споживачів застосовують нестандартні форми, види, засоби реклами, а це вимагає адекватного державного контролю та відповідного регулювання правових норм у сфері рекламної діяльності.

Концептуалізація фреймів для досліджень стратегічної комунікації Росії під час повномасштабної російсько-української війни на основі класичних підходів

2025-03-02T14:23:41+02:00

Хоча фреймінг залишається популярним теоретичним напрямком у студіях медіа та комунікацій, існує певний брак деталізації того, як концептуалізуються фрейми в контексті досліджень стратегічної комунікації Росії. Метою цієї статті є запропонувати оптимальну концептуалізацію фреймів на основі класичних підходів для контексту досліджень стратегічної комунікації РФ у повномасштабній Російсько-українській війні. Ця стаття містить інтегративний огляд класичних підходів до концептуалізації фреймів Ґоффмана, Ентмана, Ґемсона та інших дослідників у сфері медіа та комунікацій. Підходи оцінюються за системою трьох критеріальних показників, серед яких визначаються найбільш практичні для відповідного контексту.

Трансформація інтернет-реклами в медійному просторі: основні вектори розвитку

2025-03-14T09:29:27+02:00

Стаття присвячена аналізу трансформації інтернет-реклами в медійному просторі та визначенню основних векторів її розвитку. Мета дослідження – виявити ключові напрями змін у цифровій рекламі, зокрема персоналізацію, впровадження штучного інтелекту та інтеграцію сучасних технологій у рекламні стратегії. У ході наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання, зокрема аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Результати дослідження показують, що розвиток інтернет-реклами здійснюється за кількома векторами.

Дискредитаційні чутки як феномен неформальних комунікацій в умовах гібридної війни

2025-05-13T16:59:26+03:00

У статті досліджено феномен чуток як неформальних комунікацій в умовах гібридної війни Росії проти України. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі чуток у поширенні деструктивних наративів та підриві довіри до ключових суспільних інституцій. Теоретичний аналіз ґрунтується на класичних і сучасних підходах до вивчення природи чуток, їхніх функцій і механізмів поширення, з урахуванням нових медіа та цифрових платформ. Запропоновано оновлену типологію, яка доповнює традиційні типи чуток (бажання, страховиська, агресивні) новим підтипом агресивних чуток – дискредитаційними чутками, або намовами. Емпіричну базу дослідження становлять результати десяти глибинних експертних інтерв’ю з фахівцями у сфері комунікацій та інформаційної безпеки.

Персональні дані як інструмент пропагандистських кампаній: ризики для інформаційної безпеки в Україні

2025-06-30T07:37:10+03:00

Досліджено актуальну проблему захисту персональних даних в Україні в умовах цифровізації. Соціальні мережі, месенджери, мобільні оператори, державні установи та бізнес-додатки збирають значні обсяги особистої інформації, включаючи демографічні дані, геолокацію, дані про купівельну поведінку, політичні вподобання, що дає змогу створювати детальні профілі користувачів. Персональні дані можуть бути використані як з рекламною метою, так і для цілеспрямованих пропагандистських кампаній.
Соціальні мережі, з огляду на широке охоплення аудиторії та технічні можливості для збирання аналітики дій користувачів, не лише виступають ключовим джерелом персональних даних, а й становлять високий потенційний ризик через можливість їх використання для маніпулятивного впливу на користувачів, що може мати глибокі соціальні та політичні наслідки. Месенджери, такі як Telegram, становлять ризик через недостатній рівень контролю над зберіганням даних.

Роль ГО «Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів» у розбудові національної видавничої справи

2025-06-30T08:05:59+03:00

Видавнича справа Україні в котрий рік перебуває у стані кризи, спостерігається стрімке скорочення обсягів книжкового виробництва, а рівень читання серед населення знижується. Одним з двох регуляторів, які мають вплив на видавничу галузь, а, відповідно, можуть покращити стан галузі, є громадські об’єднання.
У статті пропонується розглянути вплив на видавничу справу громадського об’єднання Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, як провідного фахового громадського об’єднання України.
У статті пропонується розглянути вплив на видавничу справу громадського об’єднання Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, як провідного фахового громадського об’єднання України.

Транcформація тревел-контенту воєнного періоду

2024-12-28T10:47:11+02:00

Статтю присвячено дослідженню трансформації парадигми тревел-журналістики в умовах повномасштабної російської агресії проти України. Проаналізовано зміни в українському тревел-просторі з урахуванням нових напрямів розвитку туристичної галузі в умовах воєнного стану. Систематизовано роль інфорграфки як частини тревел-контенту, досліджено динаміку його функціональної спрямованості. Надано рекомендації щодо використання новітніх форм візуалізації тревел-контенту та створення ефективного інфографічного продукту.

Медіапродюсер: кваліфікаційна характеристика та перспективи інституціоналізації професії

2025-06-30T09:41:01+03:00

Стаття є внеском у формування професійного статусу медіапродюсера в Україні та інституціоналізацію відповідної діяльності.
Актуальність теми зумовлена розвитком цифрової медіаіндустрії та появою нових вимог до управління мультимедійними проєктами. Професія медіапродюсера, попри її фактичну наявність на ринку праці, досі не зафіксована в Класифікаторі професій України, що ускладнює формування освітніх стандартів і правове регулювання сфери зайнятості.
Виявлено, що в науковій літературі наразі немає сформованого розуміння суті діяльності медіапродюсера, відмінностей цього фаху від кінопродюсера, музичного продюсера, театрального продюсера, івент-продюсера та ін.

Персональна навчальна мережа як особлива форма сучасної освітньої комунікації майбутніх медійників

2025-06-30T10:42:08+03:00

У статті досліджено питання персональної навчальної мережі (PLN) як особливої форми сучасної освітньої комунікації майбутніх медійників, що формується в умовах модернізації цифрового освітнього середовища. PLN визначено як сукупність індивідуально обраних контактів, ресурсів і платформ, які сприяють неперервному професійному розвитку та самонавчанню.
Встановлено, що PLN є унікальною для кожного користувача, не має жорстко фіксованої структури й розвивається динамічно, відповідно до потреб, цілей та інтересів майбутнього фахівця, формується за допомогою соціальних мереж, блогів, форумів, спеціалізованих веб-сайтів, професійних платформ.
Описано три рівні побудови PLN: коло особистих наставників, групи за інтересами та експертне середовище. Проаналізовано переваги використання PLN у контексті сучасної освіти, зокрема гнучкість доступу до знань, можливість персоналізації освітнього процесу, інтеграцію неформального та формального навчання.

Гейміфікація у книговиданні як інструмент залучення читацької аудиторії

2025-06-30T11:08:34+03:00

У контексті стрімких трансформацій видавничого ринку, зумовлених цифровізацією, зміною читацьких практик і появою покоління цифрових аборигенів, гейміфікація постає як перспективний інструмент підвищення залученості до читання. Застосування ігрових механік у книжковому продукті дозволяє створювати нові формати взаємодії з текстом, активізує читацький інтерес і відкриває для видавництв нові маркетингові та бізнес-можливості. Метою дослідження є виявити основні форми гейміфікації у книжковому просторі, аналіз їх функціональних можливостей, переваг і викликів. Методологія базується на поєднанні аналітичного, порівняльного та кейс-методу: проаналізовано 18 репрезентативних прикладів гейміфікації у книговиданні (12 міжнародних і 6 українських), з урахуванням типу ігрової інтеграції, рівня взаємодії з читачем, наявності цифрового компоненту, освітнього або розважального фокусу.

Комунікаційні платформи: наукові дослідження та практика

2025-02-03T13:06:12+02:00

У статті здійснено спробу описати комунікаційні підходи з позиції теоретичного бачення та практичні підґрунтя, що з них випливають. В перше здійснено спробу опису характеристик ( властивостей) комунікаційних платформ як відокремлених одиниць. Тут окреслено: списки завдань для платформ, можливості створення календаря та графіку, можливість спілкування та інформаційного розповсюдження, можливість інтегруватися в інтернет-спільноти; генерувати суспільні настрої контентом та інші характеристики. На думку авторки виокремлення подібних властивостей сприятиме подальшому описові та вивченню комунікаційних платформ як базових одиниць формування суспільної свідомості, настроїв тощо сучасної інтернет комунікативістики.

Інтерактивність, мультимедійність, гіпертекстуальність: співвідношення ключових характеристик онлайн-медіа

2025-03-04T18:13:26+02:00

У статті розглянуто взаємозв’язок ключових характеристик онлайн-медіа: інтерактивності, мультимедійності та гіпертекстуальності. Проаналізовано та узагальнено основні теоретичні підходи західних та українських науковців, простежено еволюцію наукової думки під впливом технологічних змін. Запропоновано уточнене визначення інтерактивності в медійному контексті. Обґрунтовано, що інтерактивність є найширшою та домінуючою характеристикою, що охоплює взаємодію між аудиторією, редакцією, контентом і технологічним середовищем. Гіпертекстуальність є її проявом, оскільки апріорі передбачає активну взаємодію користувача. Натомість мультимедійність може підсилювати інтерактивний досвід, проте не завжди є інтерактивною. Виокремлено особливості та практичні проблеми реалізації цих характеристик в онлайн-медіа.

Комунікаційна стратегія як метод просування соціальних проєктів

2025-06-30T22:25:59+03:00

У межах дослідження здійснено комплексний аналіз комунікаційних стратегій, що застосовуються соціальними проєктами, особливо в контексті воєнного стану в Україні. Розкрито сутність соціальних проєктів, їхні ключові завдання та роль у вирішенні суспільних проблем. Детально розглянуто основних стейкхолдерів, які забезпечують підтримку та фінансування таких ініціатив, включаючи державні та міжнародні організації, приватний сектор, благодійні фонди, фандрейзингові платформи та громадські об’єднання.
Особливу увагу приділено головним аспектам розробки ефективних комунікаційних стратегій для соціальних проєктів, починаючи від аналізу ситуації та визначення цільової аудиторії до розробки ключових повідомлень, вибору каналів комунікації, створення контенту та оцінки результатів. Розглянуто також важливість комунікаційних моделей AIDA та 4A як інструментів для побудови ефективної взаємодії з аудиторією.
Значну частину роботи присвячено особливостям формування комунікаційних стратегій в умовах воєнного стану.

Емоційні тригери в українському медійному дискурсі воєнного часу: виклики та загрози впливу (на прикладі сумського регіонального видання «Кордон.Медіа»)

2025-06-30T22:56:34+03:00

Медіатекст загалом або окремі його елементи можуть впливати на емоційний стан читача і маніпулювати його поведінкою. Медіаграмотність та інформаційна безпека нині в умовах війни є критично значимі, адже дозволяють реалістично сприймати дійсність, відповідно — уникати загроз і негативних наслідків. За таких обставин пояснювати цільовій аудиторії різницю між якісним медіаконтентом та емоційними текстами є однією із базових функцій сучасного соціокультурного дискурсу. Мета дослідження полягає у визначенні й виокремленні емоційних тригерів в українському медіаполі
як інструменту впливу на свідомість реципієнтів. Специфіку об’єкта дослідження було визначено за допомогою загально- й спеціальнонаукових та емпіричних методів: описовий — дозволив означити особливості емоційних тригерів, порівняльний — встановити прийоми використання цих тригерів, контент-аналізу — уможливив ідентифікацію їх різновидів.

Чутливі візуальні медіафрейми в соцмережах: репрезентація поховань військовослужбовців

2025-06-30T23:46:10+03:00

Сьогодні цифрове середовище зазнає безперервної еволюції, що виступає одним із ключових факторів диференціації мережевих платформ від інших технологічних рішень. Цифрові застосунки володіють потенціалом формування соціальних тенденцій, забезпечуючи кожному користувачеві можливість долучитися до їхнього творення.
В умовах широкомасштабної російської агресії проти України ретрансляція деяких явищ відбувається виключно через екран, що формує їх сприйняття як медіа-конструйованого феномену. Завдяки медіапродукту платформи трансформують розуміння наративних подій, таких як репрезентація поховань військовослужбовців. Саме візуальна наповненість соцмереж дає змогу простежити, як саме відтворюється інформація про подію.
У статті виокремлюються соціальні мережі Facebook і Instagram, бо саме вони мають показовий візуальний матеріал, що висвітлює чутливі теми, такі як церемоніал поховання військовослужбовців.

Етнодизайн у медіа й рекламі

2025-07-01T01:02:29+03:00

У статті досліджується роль етнодизайну як важливого інструменту візуальної комунікації в сучасних медіа та рекламній сфері. Розглянуто поняття етнодизайну, його історичні витоки та трансформацію в умовах глобалізації. Етнодизайн — це синтез традиційної культури й сучасних дизайнерських практик. Його основа — народна символіка, орнаментика, — сьогодні переосмислюються відповідно до потреб сучасного візуального середовища. У сучасному українському інформаційному та медіапросторі він охоплює графічний дизайн, поліграфію, пакування, оформлення інтер'єру, одяг, цифрові платформи тощо. Акцент зроблено на способах інтеграції етнічних елементів української культури в рекламні продукти, зокрема через орнаментику, колористику, символіку та типографіку. Аналізуються приклади успішного використання етнодизайну в українській рекламі та медіа як засобу формування національної ідентичності та емоційного зв’язку з аудиторією.