Обрії друкарства

Теоретичні засади дослідження проблематики відеоконтенту

2026-02-12T12:58:36+02:00

У статті досліджено теоретичні основи проблематики відеоконтенту в контексті соціальних комунікацій. Проаналізовано доробок українських та закордонних науковців щодо визначення поняття відеоконтент, класифікації його типів та ролі у медіакомунікаціях. Розглянуто підходи до вивчення відеоконтенту з позицій візуальної комунікації та кліпового мислення. Встановлено, що канонічного визначення терміна «відеоконтент» у фахових виданнях із соціальних комунікацій досі не існує. Систематизовано п'ять основних підходів до трактування відеоконтенту. Проаналізовано авторські класифікації. Досліджено зв'язок феномену відеоконтенту з кліповим мисленням. Показано маніпулятивний потенціал відеоконтенту, зокрема використання технологій діпфейків. Визначено роль візуальної комунікації як теоретичного фундаменту дослідження відеоконтенту. Обґрунтовано, що дослідження відеоконтенту залишається малодослідженою сферою, що потребує подальшого наукового осмислення.

Теоретична рамка дослідження сучасних російських дезінформаційних операцій

2026-03-30T13:10:15+03:00

Інформаційне середовище стало ключовою ареною геополітичного змагання, де державні актори дедалі активніше використовують цифрові платформи для формування громадської думки та підриву довіри до інституцій всередині та за кордоном. Ця стаття пропонує підхід до усунення структурної прогалини в дослідженнях дезінформації, тобто аналітичну фрагментарність між таксономічними, емпіричними та когнітивними вимірами і пропонує трирівневу аналітичну рамку для вивчення російських інформаційних операцій проти України. Адаптована з військових доктрин США з інформаційних операцій, рамка розмежовує технічний, наративний та когнітивний рівні, а також теоретизує функціональні зв'язки між ними. Рамка апробована емпірично на прикладі аналізу російської дезінформаційної кампанії про «продаж зброї».

Українська військова журналістика: етапи становлення та трансформація в умовах війни

2026-05-08T19:40:53+03:00

У статті досліджено процес становлення та розвитку української військової журналістики в умовах російсько-української війни 2014-2026 років. Визначено основні етапи її формування – від перших спроб системно висвітлити військову тематику в період відновлення незалежності України, через етап гібридної війни після лютого 2014 року до сучасного етапу функціонування в умовах повномасштабного вторгнення. Особливу увагу приділено трансформаційним процесам, що тривають внаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема зміні функціонального навантаження військової журналістики, розширенню тематичного спектра та посиленню її ролі в інформаційному протиборстві.

Прокремлівські наративи у польському медіапросторі під час російсько-української війни: вплив на аудиторію

2026-05-08T20:18:38+03:00

У статті досліджуються механізми російського інформаційного впливу в польському медіапросторі в умовах повномасштабної війни в Україні. Проаналізовано особливості формування та поширення прокремлівських наративів, зокрема через інструменти так званої «м’якої сили», фінансового стимулювання, мережевої взаємодії та використання суспільно чутливих тем. Окрему увагу приділено дезінформації як ключовому елементу гібридної комунікації, її типології та функціональним характеристикам у сучасному медіасередовищі. На основі контент-аналізу польських медіа та соціальних мереж описано основні тематичні напрями дезінформаційних кампаній у перші два роки російсько-української війни — з лютого 2022 до лютого 2024 року, серед яких домінують антиукраїнські, антибіженські та антинатівські наративи, а також повідомлення, спрямовані на формування страху та соціальної напруги.

Кризові комунікації в умовах постійно мінливого інформаційного поля

2026-05-13T01:18:18+03:00

Актуальність дослідження зумовлена важливісттю розробки адаптивних комунікаційних моделей в реаліях алгоритмічного хаосу та гібридних загроз. Метою роботи був аналіз моделі антикризового менеджменту, що базується на зміщенні пріоритетів від реактивного спростування до проактивного формування верифікованого інформаційного ландшафту. Для її досягнення проведено ревізію теоретичних моделей «золотого моменту» кризи, компаративний аналіз державного й корпоративного секторів та верифікацію OSINT-інструментарію. Методологія базувалася на синергії системно-структурного аналізу та компаративного дослідження емпіричних кейсів («Київстар», Каховська ГЕС), що дозволило верифікувати ефективність інструментів відкритої розвідки в умовах цифрової нестабільності. Відповідно, було визнано перехід від традиційних риторичних підходів до системи технологічної перевірки істини (протокол C2PA). Було показано, що поєднання стратегії превенції та антропоцентричного лідерства перетворює статус потерпілої сторони на символ сили.

Медіарепрезентація українських біженців у журналістському контенті польських інтернет-ресурсів «Onet» та «Rzeczpospolita»

2026-06-28T08:25:58+03:00

Стаття присвячена аналізу медіарепрезентації українських біженців у польських інтернет-ресурсах у період повномасштабної російсько-української війни. Емпіричну базу дослідження становлять 166 публікацій двох авторитетних видань — «Onet» та «Rzeczpospolita», які мають значний вплив на формування громадської думки. З’ясовано, як журналістський контент впливає на формування образу українців у польському суспільстві через аналіз домінантних тем, наративів, проблемно-тематичних аспектів, що визначають тенденції міжкультурної комунікації та роль медіа в процесі соціальної інтеграції українських біженців.
Виявлено, що в медіаматеріалах інтернет-порталу «Onet» українські біженці репрезентовані переважно в гуманітарному контексті як жертви агресії, які потребують допомоги, але водночас демонструють здатність до адаптації та соціальної активності. У публікаціях простежуються теми інтеграції, освіти, соціально-економічної взаємодії, а також ознаки зростання суспільної напруги, пов’язаної з тривалим перебуванням українців у Польщі. Фіксуємо помітну зміну наративу — від солідарності до обережного
співіснування. Щоденна газета «Rzeczpospolita» формує динамічний і багатовимірний образ українських біженців, що змінюється залежно від політичного й соціального контексту. На початку вторгнення переважали інформаційно-довідкові матеріали щодо тимчасового захисту, працевлаштування, ведення бізнесу, продовження навчання. Вони формували образ українців як прагматично налаштованих, соціально відповідальних і здатних до інтеграції.

Образи національної стійкості в українській рекламі

2026-03-31T20:13:30+03:00

У статті визначено основні особливості того, як через рекламні образи транслюється ідея національної стійкості українців. Зокрема відзначено, що у сучасній рекламі національну стійкість репрезентують передусім українські військові як захисники країни та герої російсько-української війни. Контент-аналіз реклами дозволив виявити зв’язок між рекламними кампаніями, обраними за методом випадкової вибірки. За допомогою порівняльного аналізу було виявлено тенденції, що стосуються репрезентації образів національної стійкості в українській рекламі. Відповідно, було з’ясовано особливості репрезентації національної стійкості українців в рекламі через символіку, яка має глибоке історичне та культурне коріння. Серед найпоширеніших символів варто відзначити передусім національний прапор та вишиванку, образи, що асоціюються з героїзмом і незламністю.

Інформаційні потреби громад Івано-Франківщини як основа розвитку гіперлокальних медіа

2026-06-28T09:32:52+03:00

Актуальність. Медіапростір Івано-Франківщини демонструє розрив між запитом на локальну інформацію та низьким рівнем довіри до сучасних медіа. Тому виникає потреба у нових форматах журналістики, зокрема гіперлокальних медіа, які базуються на принципах партисипації. Мета статті полягає у тому, щоб за допомогою аналізу інформаційних потреб мешканців області, проведеному через анонімне опитування, обгрунтувати необхідність у створенні експериментальної моделі гіперлокальних медіа. Задачі дослідження: визначити головні запити та канали отримання інформації для жителів області, дослідити готовність мешканців громад до створення контенту за моделлю партисипативної журналістики, а також сформувати емпіричну базу для розробки університетської моделі гіперлокальних медіа. Отримані основні результати. Отримані дані від 182 респондентів із 33 територіальних громад області, які підкреслили кризу довіри до наявних медіа, а також перевагу соціальним мережам як основного джерела інформації. Разом із тим, чверть опитаних залишається незадоволеною рівнем медіависвітлення життя власних населених пунктів. Водночас, концепція створення гіперлокального онлайн-медіа за партисипативною моделлю отримала високий рівень підтримки. Серед тем, які аудиторія найбільше потребує: молодіжна проблематика, діяльність влади, історії людей, традиції, локальні ініціативи громади. Понад 65 % респондентів готові стати співавторами контенту, при цьому найсильнішою мотивацією для них є розуміння користі для громади. Висновки. Результати дослідження підтверджують необхідність впровадження гіперлокальних медіа для територіальних громад.

Інформаційна безпека в час війни: специфіка транслювання медіаконтенту (на прикладі «Кордон.Медіа», «Суспільне Суми»)

2026-06-29T15:53:13+03:00

У статті досліджено трансформацію підходів до поширення інформації в українському медіапросторі в умовах повномасштабного вторгнення рф. Актуальність теми зумовлена критичним значенням інформаційної безпеки, оскільки медіаконтент у воєнний час може бути використаний ворогом для коригування вогню або проведення інформаційно-психологічних операцій. Мета роботи є визначити прояви обмеження поширення інформації у медіаматеріалах у кризових умовах та окреслити їх вплив на трансформацію базових журналістських стандартів. Для досягнення мети розв’язано завдання щодо проведення контент-аналізу видань «Кордон.Медіа» та «Суспільне Суми» та класифікації форм інформаційних обмежень і аналізу змін у дотриманні професійних стандартів. За результатами дослідження масиву публікацій за лютий 2026 року встановлено, що редакції системно застосовують такі практики, як узагальнення локацій подій, приховування персональних відомостей постраждалих та обмеження військової деталізації. З’ясовано, що «Кордон.Медіа» частіше використовує анонімні власні джерела, тоді як «Суспільне Суми» фокусується на офіційній інформації та специфічному кадруванні візуального контенту. У висновках доведено, що в умовах війни журналістські стандарти не нівелюються, а адаптуються до вимог безпеки. Найбільшої трансформації зазнають стандарти повноти інформації та балансу думок, що є об’єктивним наслідком неможливості деталізації чутливих даних та отримання коментарів від сторони агресора.

Сучасні механізми пропагандистських кампаній на базі штучного інтелекту

2026-04-22T14:32:02+03:00

Запропоновано огляд сучасних підходів до використання систем штучного інтелекту в пропагандистських практиках у цифровому інформаційному середовищі. Огляд спирається на рецензовані публікації 2024–2026 років у провідних міжнародних наукових виданнях, а також на верифіковані аналітичні звіти національних агентств з протидії дезінформації, незалежних дослідницьких лабораторій і міжнародних парламентських інституцій, що дає змогу окреслити основні механізми ШІ-пропаганди та логіку їхнього функціонування в сучасних умовах.

Для систематизації механізмів запропоновано аналітичну матрицю шести рівнів впливу: когнітивного, поведінкового, мережевого, рівня середовища, мікро- та мезорівня. Показано, що жоден із розглянутих механізмів не обмежується одним рівнем, більшість діють одночасно в кількох вимірах, а їхнє поєднання утворює систему.

Залучення на противагу «хайпу» на новинах: зміна практик роботи місцевих медіа в Україні у період 2022-2025 років

2026-04-21T21:10:03+03:00

Розвиток партнерств та посилення залучення аудиторії – напрямки, які дозволяють місцевим медіа створювати додаткові джерела доходів. Актуальність дослідження полягає у вивченні зв’язку між проактивною роллю місцевого медіа для громади, фокусуванням роботи редакції на певній тематиці, залученні аудиторії і партнерів та наявністю відповідних змін в громаді. Важливими аспектами дослідження є зв’язки між тематикою публікацій та змінами у громаді. Також досліджувалось, чи досі зберігає свою ефективність практика «привернення уваги» до проблеми з боку осіб, відповідальних за її вирішення.

Метою дослідження обрано пошук зв’язків між тематикою журналістських публікацій у місцевих медіа та впливом цих публікацій на результативність вирішення проблем у громадах. Для досягнення цієї мети завданнями були збір та аналіз інформації про роботу редакцій в рамках короткотермінових проєктів, сфокусованих на вирішенні чітко окреслених проблем в громадах. Збиралась та аналізувалась інформація про тематику таких проєктів, кількість опублікованих матеріалів в рамках кожного проєкту, кількість отриманих результатів, кількість нових та розвинутих редакціями партнерств, тощо.

Робота виконувалась у співпраці з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу у період з 2022 по 2025 роки. Встановлено, що між кількістю матеріалів та вирішенням проблем в громаді кореляція відсутня. Незалежно від того, якою є тематика цих проблем. Натомість є чіткий зв’язок між фокусуванням зусиль редакції на активізації взаємодії між людьми, вирішенням проблем.

Цифрові комунікації як інструмент просування нішевого видавництва: досвід проєкту arc.ua

2026-04-28T15:46:43+03:00

В умовах воєнного стану та глобальної цифровізації SMM перетворився на стратегічну основу комунікаційної платформи сучасного видавництва. На прикладі ARC.ua досліджено ефективні методи просування книжкової продукції в цифровому середовищі. Проаналізовано динаміку показників охоплення, залученості та конверсій у Facebook та Instagram за 2023–2025 рр. Виявлено ключові обмеження: неповне контент-планування, слабка присутність у молодіжному сегменті та відсутня системна підтримка. Встановлено, що комунікаційна стратегія ARC.ua базується на особистому сторітелінгу й емоційній автентичності. Обґрунтовано доцільність трансформації ситуативного маркетингу в системну омніканальну екосистему для забезпечення безперервної взаємодії аудиторії з брендом.

Літературний агент: орієнтири фахової підготовки в Україні

2026-06-29T17:20:16+03:00

Констатовано запит українського книжкового ринку, звільненого від російської експансії, на спеціалістів професії «літературний агент», які представлені там нині суто серед персоналу видавництв і поодиноких літературних агенцій. Упродовж 2022-2026 років ринок видань в Україні розширився до стадії затоварювання, тож викликав потребу в гібридизації редакційно-видавничих завдань і послуг просування авторських творів з юридично-продюсерськими підходами, забезпеченням репутаційного аудиту та антикризовою підтримкою. У цьому зв’язку запропоновано скоригувати освітньо-професійні програми спеціальності С7 Журналістика в ЗВО України шляхом їх профілізації в напрямі дизайн-синтезу компетенцій, властивих літературним агентам як представникам авторів, з урахуванням специфіки української видавничої сфери. З цією метою накреслено орієнтири для фахового профілю літературного агента як професіонала з навиками, притаманними представникам понад двох десятків професій: від юридичних, медійних, менеджерських до творчих і продюсерських. Перелік цих засад базується на узагальненні поточних функцій та вимог до літературних агентів на українському книгоринку, здобутих з якісних добірок по темі видавничого представництва й посередництва. Їх кореляції здійснені автором за п’ять поточних років на матеріалах мережевих ресурсів як видавців і автури, так і з публікацій у фахових періодиках та на офіційних сайтах, де вміщено важливі для галузі регулятивні документи.

Легенди Кременчуччини як медіум соціальної пам’яті: міжпоколінна комунікація та трансляція культурних цінностей

2026-06-29T18:33:45+03:00

Легенда є важливим жанром усної народної творчості, у якому поєднуються історичні події, народні вірування та елементи художньої вигадки. Вона відображає світоглядні уявлення, моральні норми й духовні цінності суспільства, а також виконує пояснювальну функцію щодо походження природних явищ, топонімів, традицій тощо. Легенди забезпечують збереження та передачу соціальної пам’яті, ціннісних орієнтирів і колективного досвіду від покоління до покоління, виступаючи важливим елементом культурної комунікації. Кременчуцькі легенди є складовою культурного коду міста та відіграють значну роль у збереженні духовної спадщини регіону, сприяють осмисленню історичного минулого й забезпечують тяглість міжпоколінних зв’язків. Актуальність дослідження зумовлена тим, що легенди Кременчуччини досі не стали об’єктом комплексного наукового осмислення. Метою статті є дослідження легенд різних історичних періодів Кременчуччини як форми репрезентації соціальної пам’яті та як засобу міжпоколінної комунікації й трансляції культурних цінностей. Для досягнення мети розв’язано такі завдання: з’ясовано специфіку легенди як фольклорного жанру, проаналізовано особливості кременчуцьких легенд у діахронічному аспекті, розглянуто збірки легенд про Кременчук, простежено зв’язок легенд із сучасним культурним простором міста та вплив на формування локальної ідентичності. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі легенд Кременчуччини як комунікативного феномену; зокрема окреслено їх сучасні художні та візуальні інтерпретації на прикладі мурального мистецтва.

Модифікація жанру вестерн у романі Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»

2026-06-29T19:06:54+03:00

У статті досліджено роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху» з точки зору дотримання автором жанрового канону вестерна. Застосовано семіотичний метод структурно-наративного аналізу, який дозволив проаналізувати такі жанроутворювальні елементи, як тематика роману, розглянути його сюжетну схему, охарактеризувати головного героя роману, виявити його мотивацію. Встановлено, що сетінг та тематика роману Артема Чеха відповідає жанровій формулі вестерну. Автор помістив героя в ситуацію фронтиру, типову для вестерну, як у простір, який надає можливості для формування індентичності, випробування героя на шляху до волі. Троп порятунку дівчини в біді, тема кохання є однією із основних сюжетних ліній роману. Це порушує жанровий канон вестерну, де тема кохання має вторинне значення. Таку модифікацію варто вважати кроком до розвитку цього жанру. Проте кульмінація роману оголює недоліки його сюжетобудови. Головний герой залишив свою дівчину в найскрутніший момент її життя, що суперечить жанровому канону вестерну та руйнує ядро героя. Роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху» є прикладом того, що модифікування жанрової формули не завжди дає позитивні наслідки. Граючись з жанроутворювальнми елементами, автор має втримати ядро героя, подбати про його мотивацію та уникати зібганого, неприродного фіналу.

Імідж видавництва "Лабораторія": основні складники та особливості формування

2026-05-11T20:43:02+03:00

У статті досліджено складові іміджу видавництва «Лабораторія» та оцінено їхній вплив на формування та підтримання бренду в умовах сучасного книжкового ринку України. Розглянуто структуру корпоративного іміджу видавництва «Лабораторія». Особливу увагу приділено аналізу ефективності застосованих піар-стратегій.

Визначено, що діяльність «Лабораторії» можна розглядати як приклад успішного брендингу в умовах конкурентного книжкового ринку. За порівняно короткий період свого існування видавництво сформувало виразний і впізнаваний імідж, у якому поєднується актуальна тематика та висока якість книжкової продукції, мультиформатність, активна присутність в соціальних мережах та згадуваність у традиційних медіа.

Водночас виявлено і ключові ризики для подальшого розвитку видавництва в умовах трансформації українського видавничого ринку.

Феномен стратегічного сторителінгу в системі соціальних комунікацій: диференціація понять та функцій

2026-06-30T01:17:26+03:00

У статті досліджено феномен стратегічного сторителінгу в системі сучасних соціальних комунікацій. Проаналізовано еволюцію розповідання історій у сучасних комунікаціях та обґрунтовано необхідність концептуального переходу від традиційного «сторителінгу» до «стратегічного сторителінгу». Показано, що традиційний сторителінг часто обмежується створенням ізольованих, лінійних сюжетів, які мають короткостроковий емоційний ефект. Натомість стратегічний сторителінг представлено як динамічну, цілісну систему смислів, що пронизує всі канали комунікації суб'єкта.
Метою роботи є комплексне осмислення феномену стратегічного сторителінгу у глобальному інформаційному середовищі. У статті розкрито механізми того, як стратегічно сконструйовані історії взаємодіють із цифровим медіасередовищем. Наукова новизна полягає у чіткій теоретико-методологічній диференціації понять «традиційний (лінійний) сторителінг» (як розважального чи інформативного елемента) та «стратегічний сторителінг» за критеріями цілепокладання, архітектури тексту, масштабу аудиторії та прагматичного ефекту. Здійснено аналіз доробок західних науковців в межах сучасного комунікаційного дискурсу.
Методологічною основою дослідження виступає міждисциплінарний підхід, що поєднує контент-аналіз, дискурс-аналіз, метод, моделювання, теорію фреймінгу, наративний аналіз та системний підхід, що дозволили виявити як змістовні, так і структурні характеристики означеного феномена. На основі контент-аналізу медіа визначено та класифіковано ключові функції стратегічного сторителінгу, зокрема ціннісну, інтеграційну
та мобілізаційну. Зазначено, що на відміну від традиційного розповідання історій, стратегічний сторителінг є системно сконструйованою комунікативною матрицею, яка підпорядкована глобальним цілям суб'єкта комунікації та спрямована на довгострокову трансформацію поведінки аудиторії.

Структурно-тематичні особливості гіперлокального інтернет-видання «Bogo News»: контент-аналіз

2026-06-30T01:37:42+03:00

У статті досліджено структурно-тематичні особливості гіперлокального інтернет-видання «Bogo News» у контексті цифрової трансформації регіонального медіапростору. Емпіричну базу розвідки становлять публікації за період із січня 2025 року до травня 2026 року, опрацьовані за допомогою кількісно-якісного контент-аналізу. Застосування описового, типологічного та класифікаційного методів дозволило систематизувати медіатексти за тематичними домінантами, жанровою структурою та модальністю викладу, а метод узагальнення слугував основою для формулювання висновків та практичних рекомендацій щодо розвитку гіперлокального медіаресурсу.
Виявлено та проаналізовано основні тематичні блоки видання: сервісно-побутова та правова інформація; висвітлення наслідків війни крізь призму емпатійного підходу; персоніфіковані історії в рубриках «Інтерв’ю» та «Люди»; духовне й культурне життя громади; спортивні новини як засіб формування локальної гордості; популяризація туристично-рекреаційного потенціалу краю.
Доведено, що «Bogo News» реалізує кросмедійну стратегію дистрибуції контенту: офіційний вебсайт функціонує як аналітичний архів, натомість соціальні платформи «Фейсбук», «Ютуб» (відеопроєкт «BogoNewsTV»), «Інстаграм», «Телеграм» виступають каналами оперативної комунікації та інтерактивної взаємодії з різними сегментами аудиторії. Окрему увагу приділено дотриманню етичних стандартів, зокрема виявлено випадки розміщення матеріалів із ознаками прихованої реклами.
Підсумком розвідки стали практичні рекомендації щодо вдосконалення діяльності гіперлокального медіа «Bogo News». Обґрунтовано доцільність суворого маркування рекламних матеріалів для подолання «джинси» та розширення жанрової структури через аналітику й журналістські розслідування.

Штучний інтелект у сучасному оформленні книжкової продукції: можливості та виклики

2026-06-30T02:06:06+03:00

У статті досліджено особливості використання технологій штучного інтелекту в сучасному оформленні книжкової продукції та окреслено основні тенденції їх упровадження у видавничу сферу. Проаналізовано роль ШІ у створенні візуального контенту, автоматизації дизайнерських рішень, розробленні книжкових макетів, генерації ілюстрацій та адаптації дизайну до потреб цільової аудиторії. Окрему увагу приділено сучасним цифровим платформам і сервісам, що активно застосовуються у книжковому дизайні, зокрема Midjourney, DALL·E, Canva AI, Adobe Firefly та іншим інструментам, які дають змогу оптимізувати творчі й технічні процеси підготовки книжкової продукції.
Проаналізовано можливості застосування ШІ у видавничій діяльності, зокрема пришвидшення розроблення дизайнерських рішень, розширення можливостей візуалізації, автоматизації рутинних процесів, економії ресурсів і персоналізації оформлення книжкової продукції. Водночас окреслено ключові виклики та ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту, серед яких проблеми авторського права, етичні аспекти застосування згенерованого контенту, ризик втрати унікальності творчим продуктом та зменшення ролі людини-дизайнера у процесі створення книги. У статті також висвітлено питання взаємодії творчих і автоматизованих процесів у сучасному книжковому дизайні та специфіку використання інструментів штучного інтелекту в професійній діяльності дизайнерів і видавців. Акцент зроблено на поєднанні технологічних можливостей ШІ з творчими підходами до оформлення книжкової продукції.

Комунікаційний потенціал соціальної реклами у формуванні інформаційної резильєнтності громад

2026-05-19T10:48:21+03:00

У статті проаналізовано сучасні українські інформаційні кампанії, присвячені підтримці та інтеграції внутрішньо переміщених осіб, зокрема соціальні відеоролики, інформаційні проєкти громадських організацій та органів місцевого самоврядування. Встановлено, що соціальна реклама може бути ефективним інструментом формування інформаційної резильєнтності, оскільки сприяє зниженню соціальної дистанції, подоланню стереотипів, розвитку емпатії та суспільної солідарності. Водночас сучасний український інформаційний простір демонструє недостатньо системне використання соціальної реклами у цьому напрямі. Більшість комунікаційних кампаній, присвячених внутрішньо переміщеним особам, мають ситуативний або фрагментарний характер, не завжди враховують особливості цільових аудиторій та рідко орієнтуються на довготривалий ефект формування інформаційної резильєнтності.