Обрії друкарства

Вимоги до електронних освітніх ресурсів для закладів вищої освіти

2025-08-26T16:23:20+03:00

У статті висвітлено актуальність дослідження електронних освітніх ресурсів (ЕОР) для закладів вищої освіти в умовах цифровізації освіти, дистанційного навчання та трансформацій інформаційного суспільства. Окреслено особливості функціонування ЕОР та вимоги до його створення. На основі аналізу наукової літератури охарактеризовано два ключові напрями дослідження ЕОР: глобальні аспекти онлайн-освіти та функціональні аспекти створення і впровадження електронних ресурсів. У статті визначено основні групи вимог до електронних освітніх ресурсів для ЗВО — навчально-методичні, дизайн-ергономічні, технічні, структурні, змістові, стилістичні, а також вимоги до доступності, адаптивності, інтерактивності та безпеки. Розкрито особливості редакторської підготовки ЕОР як інтегративного процесу, що поєднує компетенції фахівця в галузі освіти, редагування та інформаційних технологій. Подано порівняльну характеристику переваг і недоліків ЕОР.

Прифронтова преса в умовах війни: ресурсна вразливість і стратегія виживання

2025-08-26T16:45:34+03:00

Ця стаття систематизує результати спеціального дослідження, проведеного Національною спілкою журналістів України у березні 2025 року за участі 80 локальних редакцій з 20 областей. У центрі уваги — редакції, що працюють у прифронтових, деокупованих та воєнно вразливих громадах. Таких було 39 — тобто майже половина всієї вибірки.

Аналіз зосереджено на виявленні критичних потреб саме цих редакцій, а також на оцінці наслідків фінансової нестабільності для їхнього подальшого функціонування.

Попри те, що в опитуванні брали участь медіа різних типів (у тому числі онлайн-ресурси та телерадіокомпанії), стаття цілеспрямовано фокусується на прифронтовій пресі — тобто друкованих медіа, які становлять понад 80 % серед прифронтових.

Аналіз наративів про ЛГБТК+ на телеграм-каналі «Труха⚡Україна»

2025-08-27T21:09:14+03:00

Дослідження аналізує медіарепрезентацію ЛГБТК+ у Telegram-каналі «Труха⚡️Україна» у періоди до (2019–лютий 2022) та під час повномасштабної війни (2022–липень 2025). Мета – виявити тональність, тематику та наративи, оцінити дотримання журналістських стандартів об’єктивності, етики й недискримінації. Гіпотеза – наявність упереджень, що посилюють стигматизацію. Метод – контент- та наративний аналіз 100 публікацій у двох періодах. Результати: до війни домінували іронія, знецінення, насильство, критика парадів; після війни – часткове зниження негативної тональності, зростання нейтральних і поодиноких позитивних матеріалів. Проблемні патерни щодо геїв і трансгендерів зберігаються. Результати важливі для підвищення етики й інклюзивності в медіа.

Erratum: написання абревіатури LGBTQ+ було виправлено у заголовку англомовної версії статті.

Відеореклама молочної продукції як інструмент PR: національні та глобальні особливості

2025-11-16T18:13:11+02:00

У статті розглянуто сучасні підходи до формування PR-стратегій у сфері відеореклами молочної продукції, що є частиною ширшого дискурсу про етику реклами у харчовому сегменті. Особливу увагу приділено зіставленню методів та інструментів маніпулятивного («рожевого») PR та соціально відповідального підходу, які справляють принципово різний вплив на довіру до бренду. Сучасна відеореклама суттєво тяжіє до автентичності, етичності як засадничих характеристик, але етичний підхід вимагає від бренду послідовності у PR-стратегії, корпоративній політиці і рекламних повідомленнях. Cучасна відеореклама молочних продуктів базується на універсальних принципах подання контенту, але вона також і містить маркери територіальної належності, залучаючи споживачів на локальному і міжнародному рівнях.

Кейс-стаді в дослідженнях з видавничої справи: зарубіжний досвід

2025-11-05T17:30:10+02:00

Висвітлено міжнародний досвід застосування методу кейс-стаді в наукових дослідженнях у сфері видавничої справи, що дозволяє фіксувати як успішні трансформації (цифровізація, нові моделі відкритого доступу, інституційні інновації), так і невдалі практики, нормативні суперечності, а також пояснювати причиново-наслідкові зв’язки, генерувати й перевіряти гіпотези в реальних умовах. Дослідження побудовано на огляді 60 наукових публікацій, які позначено як кейс-стаді. Їх відібрано за такими критеріями: актуальність для видавничої галузі; наявність методологічного обґрунтування; чітке визначення об’єкта й предмета дослідження; відповідність ключовим дефініціям кейс-стаді. Додатково застосовано критерій «реального контексту» як фільтр, щоб виключити дослідження, які не є кейс-стаді (збирання ретроспективних історичних даних; повторний аналіз кейсів без нової емпіричної бази тощо).

«Червона картка» не лише у футболі: некодифіковані фразеологізми спортивного походження в заголовках українських, англійських і польських медіа

2025-12-28T18:04:54+02:00

Фразеологізми відіграють важливу роль у заголовках медіа-статей, додаючи виразності, емоційності та залучаючи увагу читачів. В українській, англійській і польській мовах заголовки зі стійкими словосполуками широко використовуються, проте їхні структура, семантика й функції можуть суттєво відрізнятися. У статті розглянуто особливості використання декодифікованого фразеологізму червона картка (анг. red card, пол. czerwona kartka) в заголовках медіа-статей електронних видань українською, англійською та польською мовами. Основною метою дослідження є визначення стилістичної функції фразеологізму, аналіз семантичних особливостей та впливу на аудиторію.

Методологія дослідження ґрунтується на контент-аналізі, дискурсивному та лінгвістичному аналізах. Контент-аналіз дозволив визначити частотність використання у медіа-заголовках, дискурсивний аналіз забезпечив розгляд риторичних стратегій і формування медійного наративу, а лінгвістичний аналіз охопив семантичні та прагматичні аспекти вживання.

Застосування інфографіки для фіксації і розслідування воєнних злочинів в Україні

2025-07-22T05:56:31+03:00

У статті розглянуто застосування інфографіки як інформаційного жанру журналістики в процесі фіксації та розслідування воєнних злочинів під час російської збройної агресії проти України. Визначена її роль у сприйнятті інформації аудиторією у зв’язку з поширенням попиту споживача на візуалізацію даних в умовах інформаційної війни. Наведено приклади ефективного та збалансованого використання інфографічного продукту для масової аудиторії. Визначена роль медіа та громадських організацій у фіксації та розслідуванні воєнних злочинів. Автором сфокусовано увагу на вдалі дизайнерські рішення створення інфографічних макетів, які є частиною контенту. В статті обґрунтовано сучасні вимоги до якісної інфографіки, яка допомагає споживачеві інформації аналізувати ситуацію, що склалася, а також робити висновки щодо причин її виникнення. Надана оцінка ефективності інформаційних продуктів окремих структур шляхом аналізу їхніх сайтів та сторінок у соціальних мережах.

Відеоконтент як засіб просування регіональних медіа (на прикладі діяльності ГО «Буча найкраще місто»)

2025-09-08T11:38:40+03:00

У статті окреслено засади використання відеоконтенту для просування діяльності регіональних медіа. Орієнтування на специфічну, географічно окреслену авдиторію є відмітною ознакою діяльності регіональних медіа, для яких важливо об’єднувати навколо вирішення проблем регіону, повідомляти про діяльність органів місцевого самоврядування, сприяти розвитку регіону загалом.

Створення відеоконтенту є складником діяльності редакцій сучасних конвергентних медіа, відповідно у статті розглянуто, як саме відеоконтент сприяє комунікаційній ефективності регіонального медіа. За допомогою опитування в телеграмі були встановлені основні уподобання цільової авдиторії щодо тематики контенту: авдиторія цікавиться визначними культурними пам’ятками регіону, бажаючи більше дізнатися про рідне місто та урізноманітнити дозвілля.

Вербальні особливості заголовків у молодіжних виданнях Івано-Франківщини

2025-11-08T10:25:50+02:00

У статті досліджено специфіку мовного оформлення заголовків у молодіжних виданнях Івано-Франківщини, зокрема проаналізовано лексико-стилістичні особливості назв медіатекстів, опублікованих у журналі «Repost» та на сайті медіаресурсу «Бринза Медіа». Визначено: вербальна репрезентація заголовків івано-франківських молодіжних видань спрямована на залучення цільової аудиторії через адаптацію до її мовленнєвих звичок чи уподобань (опорні лексеми, фемінітиви, анормативні словоформи). Використання емоційно навантажених лінгвозасобів (графічні символи, варіантність пунктуації; питальні речення та риторичні запитання; інтертекстеми – крилаті вислови, фразеологізми; мовна гра) та тропеїчних структур (антитези, метафори, епітети, порівняння, перифрази) робить медіаконтент не лише інформативним, а й цікавим, невимушеним та екстраординарним, відповідаючи викликам сучасного медіапростору та підвищуючи конкурентоспроможність аналізованих медіаресурсів.

Емоційний вплив медіаповідомлень: уникнення інформаційних загроз

2025-11-16T19:22:46+02:00

Медіатекст є важливим інструментом впливу на емоційний стан читача, особливо в умовах гібридної війни. Інформаційна безпека та медіаграмотність стають визначальними чинниками у формуванні здатності суспільства критично сприймати події та протидіяти маніпулятивним практикам. Мета дослідження полягає у виявленні та характеристиці емоційних тригерів у медіаконтенті регіонального видання «Кордон.Медіа» як інструменту психологічної оборони та мобілізації локальної спільноти. Методологія ґрунтується на поєднанні теоретичного аналізу й емпіричного контент-аналізу, що дало змогу визначити специфіку використання емоційних тригерів у заголовках, лід-абзацах та основному змісті публікацій. Результати дослідження засвідчили, що найбільш поширеними є тригери страху, тривоги, співчуття й обурення, які активно застосовуються у воєнних та соціально значущих матеріалах. Їх використання сприяє формуванню колективної пам’яті, підсилює відчуття причетності, консолідує громаду та виступає елементом інформаційно-психологічної оборони.

Трансформація українського медіапростору в умовах війни: виклики та перспективи конвергенції

2025-11-16T18:58:43+02:00

Україна нині перебуває в активній фазі інформаційного протистояння, яке є ключовим елементом сучасної ідеологічної війни. У цьому контексті спостерігаються суттєві зміни в процесах медіаконвергенції, що проявляються в оновленій структурі та функціонуванні українського інформаційного середовища. Мета статті – окреслити специфіку процесів зміни медіапростору в умовах російсько-української війни. Використані загальнонаукові методи теоретичного аналізу, зіставлення, систематизації та узагальнення матеріалу дозволили реалізувати дослідження. Описовий метод дозволив охарактеризувати типові характеристики медіаконвергенції українського інфополя та означити чинники трансформації окресленого явища в умовах російсько-української війни. Методи узагальнення та систематизації використані для формульовання висновків щодо змін українського медійного середовища та дозволили окреслити перспективи процесів конвергенції. У результаті дослідження встановлено, що повномасштабна російсько-українська війна стала каталізатором глибинних змін в українському медіапросторі.

Жанрова типологія художньо-публіцистичних жанрів у сучасному медіапросторі

2025-10-09T11:31:53+03:00

У статті здійснено комплексний аналіз жанрової типології художньо-публіцистичних текстів у контексті сучасного українського медіапростору. Розглянуто специфіку поєднання художнього й публіцистичного начал у медійному дискурсі, що виявляється у використанні засобів образності, емоційно-оцінної лексики та індивідуального стилю автора для розкриття суспільно значущих тем. Автор наголошує на тому, що художньо-публіцистичні жанри (есе, нарис, фейлетон, памфлет, художній репортаж, рецензія, літературно-критична стаття) нині зазнають жанрових трансформацій, зумовлених розвитком цифрових технологій, мультимедійних форматів і змін у сприйнятті інформації аудиторією.

У дослідженні визначено основні критерії типологізації художньо-публіцистичних текстів — тематико-проблемний, функціонально-стильовий та структурно-композиційний.

Кризові комунікації в енергетичному секторі (на прикладі компанії ДТЕК)

2025-11-16T17:29:47+02:00

Досліджено кризові комунікації в енергетичному секторі на прикладі діяльності компанії ДТЕК у період енергетичної кризи, спричиненої ракетно-дроновими обстрілами з боку РФ української критичної інфраструктури. Проаналізовано зміст, тональність і канали публічної комунікації ДТЕК та її ефективність у підтриманні довіри споживачів і запобіганні панічним настроям населення. Встановлено, що компанія вдало балансує між директивним стилем і довірчою підтримкою населення, оскільки змінює характер повідомлень відповідно до етапів розвитку кризи в енергосекторі. Окреслено загальні ризики (інформаційне перевантаження, розмитість повідомлень) і сформульовано рекомендації щодо вдосконалення кризових комунікацій. Дослідження здійснено з використанням якісних методів контент- і фрейм-аналізу повідомлень, а також описового та порівняльного підходів. Застосовано метод кейс-стаді та узагальнення емпіричних спостережень.

Закарпатська газета «Українське Слово» (1932-1938) як популяризатор української літератури

2025-11-16T18:45:54+02:00

У статті здійснено аналіз форм популяризації української літератури в закарпатській газеті «Українське Слово» (1932‒1938 рр.) часів Чехословаччини. «Українське Слово», одна з найпопулярніших на той час газет, була спрямована на пробудження національної свідомості, формування відчуття національної ідентичності автохтонним населенням Закарпаття. Одним із способів поширення національної ідеології було використання здобутків української літератури. Різні форми представлення літературного контенту на сторінках часопису, зміст матеріалів репрезентують практику, яка залишається актуальною, заслуговує на вивчення та застосування сучасними медіа.