Про журнал

Засновник видання

Кафедра видавничої справи та редагування, Видавничо-поліграфічний інститут КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Видавець

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Галузь та проблематика

Історія та сучасні тенденції розвитку книговидання; редагування різних видів видань; соціокомунікаційних аспектів редагування; особливостей сучасної масової комунікації; новітніх технологій у підготовці медійних продуктів; рекламної та PR-комунікації в поліграфії, видавництві та книгорозповсюдженні.

Процес рецензування

Статті, що подаються на розгляд редакційного комітету, проходять подвійне сліпе рецензування. Збір та обробка персональних даних здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Періодичність публікації

Статті формуються в окреме число журналу 2 рази на рік (червень та грудень).

Політика відкритого доступу

Журнал реалізує політику негайного відкритого доступу до опублікованих матеріалів та підтримує принципи вільного потоку наукової інформації та глобального обміну знаннями з метою суспільного прогресу. Під «відкритим доступом» ми маємо на увазі безкоштовну доступність у загальнодоступному Інтернеті, що дозволяє будь-яким користувачам читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, шукати або посилатися на повні тексти цих статей або використовувати їх для будь-яких інших законних цілей.

Політика архівування

Науковий журнал "Обрії друкарства" використовує  архівне зберігання опублікованих збірників на сайті на сайті кафедри Видавничої справи та редагування . Доступ до повних версій опублікованих статей надано за посиланням:  http://vsr.vpi.kpi.ua/uk/scince-m/naukovij-zhurnal-obriji-drukarstva.html

Вартість публікації

Публікація в журналі є безкоштовною. Автор вільний від сплати будь-яких відрахувань за обробку та публікацію статті. Фінансування видання журналу здійснюється за рахунок Видавця, а також добровільних благодійних внесків юридичних та фізичних осіб.

 Перевірка матеріалів статей на плагіат

Автори повинні подавати тільки повністю оригінальні роботи, а якщо автори використовували роботи та/або вислови інших людей, вони повинні бути належним чином оформлені у вигляді цитат. Плагіат у всіх його формах розцінюється як неетична поведінка і є неприйнятним.

Для визначення ступеня унікальності тексту статті у науковому журналі «Обрії друкарства» використовується спеціальна система з пошуку плагіату Unicheck.

Історія журналу

Історія видання «Обрії друкарства» починається 2005 року. Тоді відбулася науково-практична конференція до 75-ї річниці з дня народження Р. Г. Іванченка, що мала назву «Обрії друкарства».

До 2016 року конференція набула статусу Міжнародної: її відвідали не тільки українські науковці, а й закордонні, зокрема з Німеччини (Університет Вупперталь), Польщі (Лодзинський університет), Білорусії (Могилевський інститут міністерства внутрішніх справ Республіки Білорусь). Протягом цих років вийшло 5 чисел наукового журналу «Обрії друкарства».

Нині це є щорічне електронне наукове видання, у якому висвітлюються проблеми: історії та сучасних тенденцій розвитку книговидання; редагування різних видів видань; соціокомунікаційних аспектів редагування; особливостей сучасної масової комунікації; новітніх технологій у підготовці медійних продуктів; рекламної та PR-комунікації в поліграфії, видавництві та книгорозповсюдженні.

Матеріали, опубліковані в журналі, цікаві для фахівців із соціальних комунікацій, журналістики, видавничої та редакторської справи, філології, соціології, про що свідчить активність публікування вітчизняних та зарубіжних науковців цих галузей.

До редакційної колегії наукового журналу входять 3 доктори наук із соціальних комунікацій: професор О. В. Тріщук, професор Н. І. Зражевська, доцент В. І. Теремко; штатні працівники КПІ ім. Ігоря Сікорського д. т. н., проф. П. О. Киричок, д. т. н., проф. Т. Ю. Киричок, д. політ. н., проф. Ю. С. Ганжуров, д. політ. н., проф. Л. Є. Смола, а також закордонні професори, доктори наук Б. Трояновська, З. Казьмерчик, Є. Семенець-Голас (Польща), С. Венидиктов (Білорусь).