До питання про класифікацію спеціалізованих видань

Анотація

У світовій практиці вся спеціалізована інформація, на відміну від універсальної, здебільшого розміщується в журнальній періодиці. Серед численних бульварних, інформаційно-рекламних, розважальних і політизованих (багатопартійних) видань особливе місце посіла спеціалізована преса, націлена на інформаційне обслуговування специфічних інтересів аудиторії. Саме журнальний сегмент функціонування особливого типологічного виду спеціалізованих видань є актуальним для наукового дослідження. У статті розглядаються різні типологічні характеристики спеціалізованих друкованих видань та підходи до їхньої класифікації, що використовуються вченими різних шкіл журналістики, та їхні історичні передумови. Окреслюються так звані «рівні» або «поверхи» класифікації, що є унікальними саме для спеціалізованої періодики. У традиційній теорії журналістики використовуються здебільшого всього два критерії — демографічний та тематичний, при цьому ігнорується маркетингова політика видання, тобто спосіб поширення і відповідна до нього цільова аудиторія. У статті закцентовано увагу саме на маркетинговому підході до спеціалізованих видань, відповідно до якого вони поділяються на В2В (business-to-business — бізнес для бізнесу) та В2С (business-to-consumer — бізнес для споживача). Як наслідок визначення цільової аудиторії формується модель фінансового функціонування В2В та В2С-журналів: спосіб розповсюдження, рекламодавці тощо. Крім того, у видань цих двох типів суттєво відрізняються принципи контентного наповнення та стилістики написання матеріалів. Спеціалізована періодика в цілому орієнтується на формування репутації високопрофесійного видання, що визначає основну вимогу до контенту — висока якість. Також як для В2В, так і В2С-видання важливою є деталізація цільової аудиторії для точнішого таргетування журналістських матеріалів.