Напрями комунікаційної взаємодії сучасного вченого у просторі формальної і неформальної наукової комунікації
DOI:
https://doi.org/10.20535/2522-1078.2022.1(11).261680Ключові слова:
науковий журнал, комунікаційні взаємодії, наукова комунікація, формальна комунікація, неформальна комунікація, масова аудиторіяАнотація
Предметом дослідження стали напрями й умови взаємодії науковця у просторі наукової комунікації. Мета статті – схарактеризувати комунікаційні взаємодії сучасного науковця у просторі наукової комунікації, що формується науково-дослідними установами, грантодавцями, державою як одним із суб’єктів управління науковою діяльністю, редакціями наукових журналів, соціальними мережами тощо. Методологія дослідження ґрунтується на комплексі загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення) та підходів (системний, соціокомунікативний підходи). Системний підхід до дослідження напрямів соціально-комунікаційних взаємодій було забезпечено завдяки аналізу як процесу поділу об’єкта дослідження на складники для їх вивчення, синтезу для розуміння об’єкта в цілому. Соціокомунікативний підхід застосовано для виявлення впливу на наукову комунікацію соціальних змін, що відбуваються в суспільстві.
Посилання
Al-Aufi, A. & Fulton, C. (2015). Impact of social networking tools on scholarly communication: A cross-institutional study. The Electronic Library, 33(2), pp. 224–241.
Aragon, C., Poon, S., & Silva, C. (2017). The changing face of digital science. In Proceedings of the 27th International Conference Extended Abstracts on Human Factors in Computing Systems. https://dlnext.acm.org/doi/10.5555/3172795.
Arefyev, P. (2017). Nauchnaya kommunikacziya v akademicheskoj professii [Scientific communication in the academic profession]. Retrieved August 1, 2021, URL: https://mooc.lektorium.tv/courses/coursev1:NFPK+AP+2017_07/courseware/88ae008aa37f4d13bdf214dd02675e27/e23da9d7 e42f49e1bec415c0bacc00ea/.
Bogdanova, I. (2010). Onlajnovoe prostranstvo nauchny`kh kommunikaczij [Online space of scientific communications]. Sotsiologiya nauki i tehnologiy, Vol. 1, pp. 140–161.
Corley, E. (2014). Building Buzz. Journalism & Mass Communication Quarterly, 91(4), pp. 772–791. 10.1177/1077699014550092.
Donelan, H. (2016). Social media for professional development and networking opportunities in academia. Journal of Further and Higher Education, Vol. 40 (5), pp. 706–729.
Dudenkova, T. (2010). Formal`noe i neformal`noe v nauchnoj kommunikacii [Formal and informal in scientific communication]. Vestnik Nizhegorodskogo universitetata imeni N. I. Lobachevskogo, Vol. 3 (19), pp. 128–134.
El-Berry, D. (2015). Awareness and use of academic social networking sites by the academic staff at the SouthValley University in Egypt. Journal of Library and Information Sciences, Vol. 3 (2), pp. 115–132.
Elsayed, A. (2016). The use of academic social networks among Arabresearchers: A survey. Social Science Computer Review, Vol. 34 (3), pp. 378–391.
Fischhoff, B. (2013). The sciences of science communication. Proceedings of the National Academy of Sciences, 110 (Supplement_3), pp. 14033–14039. 10.1073/pnas.1213273110.
Harmon S., Caulfield T., & Joly Y. (2012). Commercialization versus open science: Making sense of the message(s) in the bottle. Medical Law International, Vol. 12 (1) l, pp. 3-10. 10.1177/0968533212441887.
Hu, S., Li, Z., Zhang, J., & Zhu, J. (2018). Engaging scientists in science communication: The effect of social proof and meaning. Journal of Cleaner Production, Vol. 170, pp. 1044–1051. 10.1016/j.jclepro.2017.09.210.
Illingworth, S. (2017). Delivering effective science communication: advice from a professional science communicator. Seminars in Cell & Developmental Biology, Vol. 70, pp. 10–16. 10.1016/j.semcdb.2017.04.002.
Lazar, M. (2011). Kommunikaczii v sovremennoj nauke: socziologicheskie i e`ticheskie aspekty` [Communications in modern science: sociological and ethical aspects]. Ucheny`e zapiski RGGMU, Vol. 18, pp. 236–246.
Liang, X., Su, L. Y.-F., Yeo, S. K., Scheufele, D. A., Brossard, D., Xenos M., & Corley, E. A. (2014). Building Buzz. Journalism & Mass Communication Quarterly, Vol. 91 (4), pp. 772–791. 10.1177/1077699014550092.
Lupton, D. (2014). ‘Feeling Better Connected’: Academics’ Use of Social Media. News & Media Research Centre, University of Canberra.
Mamaeva, S. A. (2011). Kommunikativny`e strategii ucheny`kh [Communicative strategies of scientists]. Nauchnaya periodika: problemy` i resheniya, Vol. 3, pp. 6–13.
Manca, S., & Ranieri, M. (2017). Exploring Digital Scholarship. A Study on Use of Social Media for Scholarly Communication among Italian Academics. In P. Hersey (Ed.). Research 2.0 and the Impact of Digital Technologies on Scholarly Inquiry. (pp. 116–141). Hershey, PA: IGI Global.
Manca, S., & Ranieri, M. (2017). Networked Scholarship and Motivations for Social Media use in Scholarly Communication. The International Review of Research in Open and Distributed Learning, Vol. 18 (2). 10.19173/irrodl.v18i2.2859.
Marušić, A., Mišak, A., & Marušić, M. (2002). Clarity of Scientific Presentation: Prerequisite for the Communication Between Scientist and the Public. Medijska istraživanja: znanstveno-stručni časopis za novinarstvo i medije, Vol. 8 (2), pp. 5–18.
Maslova, T. (2013). Typolohiia naukovoho dyskursu v suchasnii movoznavchii paradyhmi [Typology of scientific discourse in modern linguistic paradigm]. Anhlistyka ta amerykanistyka, Vol. 10, pp. 39–43.
Medvedeva, S. (2014). Ot nauchnogo tvorchestva k populyarizaczii nauki: teoreticheskaya model` nauchnoj kommunikaczii [From Scientific Creativity to Popularization of Science: Theoretical Model of Scientific Communication]. Vestnik MGIMO Universiteta, Vol. 4 (37), pp. 278–286.
Nentwick, M., & König, R. (2014). Academia goes Facebook? The potential of social network sites in the scholarly realm. In S. Bartling, & S. Friesike (Eds.). Opening science: The evolving guide on how the internet is changing research, collaboration and scholarly publishing. (pp. 107–124). Springer.
Peters, H., Brossard, D., de Cheveigné, S., Dunwoody, S., Kallfass, M., Miller, S., & Tsuchida, S. (2008). Science-Media Interface. Science Communication, Vol. 30(2), pp. 266–276. 10.1177/1075547008324809.
Potts, J., Hartley, J., Montgomery, L., Neylon, C., & Rennie, E. (2017). A journal is a club: a new economic model for scholarly publishing. Prometheus, 35(1), 75–92. 10.1080/08109028.2017.1386949.
Rashid, M., Kampschroer, K., Wineman, J., & Zimring, C. (2006). Spatial Layout and Face-to-Face Interaction in Offices — A Study of the Mechanisms of Spatial Effects on Face-to-Face Interaction. Environment and Planning B: Planning and Design, Vol. 33, pp. 825–844.
Russell, J. (2001). Scientific Communication at the Beginning of the Twenty-First Century. International Social Science Journal, Vol. 53 (168), pp. 271–282. 10.1111/1468-2451.00314.
Sadivnychyi, V., & Koriavko, H. (2017). Korporatyvni saity universytetiv yak platforma medializatsii nauky [Corporate websites of universities as a platform for the mediaization of science]. Obraz, Vol. 4(26), pp. 55–61.
Schäfer, M., Kessler S., & Fähnrich B. (2019). Analyzing science communication through the lens of communication science: Reviewing the empirical evidence. Science Communication, Vol. 3, pp. 77–104.
Sheiko, V., & Kushnarenko, N. (2009, Liutyi 26–27). Perspektyvy rozvytku sotsialnykh komunikatsii yak novoi naukovoi haluzi [Perspektyvy rozvytku sotsialnykh komunikatsii yak novoi naukovoi haluzi]. In Sotsialni komunikatsii v stratehiiakh formuvannia suspilstva znan: materialy mizhnar. nauk. konf. (pp. 3–9). Kharkiv, Ukraine.
Stewart, B. (2015). In abundance: Networked participatory practices as scholarship. International Review of Research in Open and Distributed Learning, Vol. 16(3), pp. 318–340.
Wang, Jian; Lee, You-Na; Walsh, John P. (2018). Funding model and creativity in science: Competitive versus block funding and status contingency effects. Research Policy. S0048733318300726–. doi:10.1016/j.respol.2018.03.014.
Yaroshenko, T. (2011). Zelenyi shliakh vidkrytoho dostupu. Repozytarii ta yikh rol u naukovii komunikatsii: pershi dvadtsiat rokiv [Green open access path. Repositories and their role in scientific communication: the first twenty years]. Bibliotechnyi visnyk, Vol. 5, pp. 8.
Yakhontova, T. V. (2014). Zhanrovi kharakterystyky suchasnoho anhlomovnoho naukovoho zhurnalu [Genre characteristics of the modern English-language scientific journal]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu, Vol. 10, pp. 213–217.
Zakon Ukrainy «Pro naukovu i naukovo-tekhnichnu diialnist» vid 26.11.2015 № 848-VIII [Law of Ukraine "On Scientific and Scientific and Technical Activities" from 26.11.2015 No 848-VIII]. Retrieved August 1, 2021, from http://zakon.rada.gov.ua.
Zhu Y. Seeking and sharing research information on social media: A 2013 survey of scholarly communication. In Proceedings of European Conference on Social Media ECSM. University of Brighton.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Al-Aufi A., Fulton C. Impact of social networking tools on scholarly communication: A cross-institutional study // The Electronic Library. 2015. № 33(2). Рр. 224–241.
Aragon C., Poon S., Silva C. The changing face of digital science. Proceedings of the 27th International Conference Extended Abstracts on Human Factors in Computing Systems. URL: https://dlnext.acm.org/doi/10.5555/3172795 (accessed 13.08.2021).
Арефьев П. Г. Научная коммуникация в академической профессии. URL : https://mooc.lektorium.t/courses/coursev1: NFPK+AP+2017_07/courseware/88ae008aa37f4d13bdf214dd02675e27/e23da9d7 e42f49e1bec415c0bacc00ea/ (дата звернення: 13.08.2021).
Богданова И. Онлайновое пространство научных коммуникаций // Социология науки и технологий. 2010. № 1. С. 140–161.
Corley E. Building Buzz // Journalism & Mass Communication Quarterly. 2014. № 91(4). Рр. 772–791.
Donelan H. Social media for professional development and networking opportunities in academia // Journal of Further and Higher Education. 2016. № 40 (5). Рр. 706–729.
Дуденкова Т. Формальное и неформальное в научной коммуникации // Вестн. Нижегород. ун-та им. Н. И. Лобачевского. 2010. № 3 (19). С. 128–134.
El-Berry D. Awareness and use of academic social networking sites by the academic staff at the SouthValley University in Egypt // Journal of Library and Information Sciences. 2015. № 3(2). Рр. 115–132.
Elsayed A. The use of academic social networks among Arabresearchers: A survey // Social Science Computer Review. 2016. № 34 (3). Рр. 378–391.
Fischhoff B. The sciences of science communication // Proceedings of the National Academy of Sciences. 2013. № 110 (Supplement_3). Рр. 14033–14039.
Harmon S., Caulfield T., Joly Y. Commercialization versus open science: Making sense of the message(s) in the bottle // Medical Law International. 2012. № 12(1). Рр. 3–10.
Engaging scientists in science communication: The effect of social proof and meaning / S. Hu, Z. Li, J. Zhang, J. Zhu // Journal of Cleaner Production. 2018. № 170. Рр. 1044–1051.
Illingworth S. Delivering effective science communication: advice from a professional science communicator // Seminars in Cell & Developmental Biology. 2017. № 70. Рр. 10–16.
Лазар М. Коммуникации в современной науке: социологические и этические аспекты // Ученые записки РГГМУ. 2011. № 18. С. 236–246.
Building Buzz / X. Liang, L. Y.-F. Su, S. at al // Journalism & Mass Communication Quarterly. 2014. № 91(4). Рр. 772–791.
Lupton, D. Feeling Better Connected’: Academics’ Use of Social Media. Canberra : News & Media Research Centre, University of Canberra, 2014.
Мамаева С. Коммуникативные стратегии ученых // Научная периодика: проблемы и решения. 2011. № 3. С. 6–13.
Manca S., Ranieri M. Exploring Digital Scholarship. A Study on Use of Social Media for Scholarly Communication among Italian Academics // Research 2.0 and the Impact of Digital Technologies on Scholarly Inquiry / P. Hersey (Ed.). Hershey, PA: IGI Global, 2017. Рp. 116–141.
Manca S., Ranieri M. Networked Scholarship and Motivations for Social Media use in Scholarly Communication // The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2017. № 18 (2). 10.19173/irrodl.v18i2.2859.
Marušić A., Mišak A. Marušić, M. Clarity of Scientific Presentation: Prerequisite for the Communication Between Scientist and the Public // Medijska istraživanja: znanstveno-stručni časopis za novinarstvo i medije. 2002. № 8 (2). Рр. 5–18.
Маслова Т. Типологія наукового дискурсу в сучасній мовознавчій парадигмі // Англістика та американістика. 2013. № 10. С. 39–43.
Медведева С. От научного творчества к популяризации науки: теоретическая модель научной коммуникации // Вестник МГИМО Университета. 2014. № 4 (37). С. 278–286.
Nentwick M., König R. Academia goes Facebook? The potential of social network sites in the scholarly realm // Opening science: The evolving guide on how the internet is changing research, collaboration and scholarly publishing / S. Bartling, S. Friesike (Eds.). Springer, 2014. Рp. 107–124.
Science-Media Interface / H. Peters, D. Brossard, S. de Cheveigné at al. // Science Communication. 2008. № 30 (2). Рр. 266–276.
A journal is a club: a new economic model for scholarly publishing / J. Potts, J. Hartley, L. Montgomery at al. // Prometheus. 2017. № 35(1). Рр. 75–92. 10.1080/08109028.2017.1386949.
Spatial Layout and Face-to-Face Interaction in Offices — A Study of the Mechanisms of Spatial Effects on Face-to-Face Interaction / M. Rashid, K. Kampschroer, J. Wineman, C. Zimring // Environment and Planning B: Planning and Design. 2006. № 33. Рр. 825–844.
Russell J. Scientific Communication at the Beginning of the Twenty-First Century // International Social Science Journal. 2001. № 53(168). Рр. 271–282.
Садівничий В., Корявко, Г. Корпоративні сайти університетів як платформа медіалізації науки // Образ. 2017. № 4(26). С. 55–61.
Schäfer M., Kessler S., Fähnrich B. Analyzing science communication through the lens of communication science: Reviewing the empirical evidence // Science communication. 2019. № 3. Рр. 77–104.
Шейко В., Кушнаренко Н. Перспективи розвитку соціальних комунікацій як нової наукової галузі // Соціальні комунікації в стратегіях формування суспільства знань : матеріали міжнар. наук. конф. (м. Харків, 26–27 лют. 2009 р.). Харків, 2009. С. 3–9.
Stewart, B. In abundance: Networked participatory practices as scholarship. International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2015. № 16(3). Рр. 318–340.
Wang J., Lee You-Na, Walsh J. Funding model and creativity in science: Competitive versus block funding and status contingency effects. Research Policy. 2018. S0048733318300726–. doi:10.1016/j.respol.2018.03.014.
Ярошенко Т. Зелений шлях відкритого доступу. Репозитарії та їх роль у науковій комунікації: перші двадцять років // Бібліотеч. вісн. 2011. № 5. С. 8.
Яхонтова Т. Жанрові характеристики сучасного англомовного наукового журналу // Наук. вісн. Міжнар. гуманітар. ун-ту. 2014. № 10. С. 213–217.
Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» вiд 26.11.2015 № 848-VIII // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. Електрон. текстові дані (1 файл). Київ : Верхов. Рада України. Коригується часто ; останні зміни : 18.04.2021. URL : http://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 13.08.2021).
Zhu Y. Seeking and sharing research information on social media: A 2013 survey of scholarly communication // Proceedings of European Conference on Social Media ECSM. Brighton: Academic conferences & publishing international, 2014. Pp. 705–712.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 С. Б. Фіялка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
