Підходи до розуміння феномену чуток у системі соціальних комунікацій
DOI:
https://doi.org/10.20535/2522-1078.2024.1(15).301265Ключові слова:
чутки, соціальні комунікації, неформальні комунікації, філософія, психологія, політологія, соціологіяАнотація
У статті розглянуто різноманітні підходи до розуміння феномену чуток у системі соціальних комунікацій. Зазначено, що чутки є важливим елементом суспільного життя та впливають на формування громадської думки, мають соціальну, політичну, економічну, історичну та культурну значущість. У дослідницьких підходах представників різних наук виокремлено соціальнокомунікаційні аспекти феномену чуток, які узагальнено в цілісне бачення. Зроблено висновок, що комплексний мультикультурний підхід потенційно дозволить підвищити ефективність протидії загрозливим чуткам.
Посилання
Заславська О. Політична комунікація органів державної влади: теоретико-концептуальні аспекти. Науковий вісник Ужгородського університету : Серія: Політологія. Соціологія. Філософія. 2010. № 14. С. 15–18. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/8028.
Потапчук Н. Психологія чуток в умовах надзвичайної ситуації : дис. д-ра психол. наук : 19.00.09. Хмельницький, 2019. 469 с.
Смола, Л., & Юркова, О. (2023). Теоретичні засади дослідження феномену чуток. Обрії друкарства, (2(14)), 102–115. https://doi.org/10.20535/2522-1078.2023.2(14).295256
Юркова, О. (2022). Підходи до дефініції чуток в українській та зарубіжній науковій думці. У Матеріали X Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова школа Романа Іванченка» (с. 48–52). КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Allport, G., & Postman, L. (1948). The psychology of rumor. Henry Holt.
Bennett, N., & Lemoine, J. (2014). What a Difference a Word Makes: Understanding Threats to Performance in a VUCA World. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.2406676
Brashers, D. (2001). Communication and Uncertainty Management. Journal of Communication, 51(3), 477–497. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2001.tb02892.x
Davis K. Methods for Studying Informal Communication. Journal of Communication. 1978. Vol. 28, no. 1. P. 112–116. URL: https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1978.tb01572.x (date of access: 03.04.2024).
Deutsch, K. (1963). The nerves of government: Models of political communication and control. Free Press of Glencoe.
DiFonzo, N., Bordia, P., & Rosnow, R. (1994). Reining in rumors. Organizational Dynamics, 23(1), 47–62. https://doi.org/10.1016/0090-2616(94)90087-6
Ford, L., Babrow, A., & Stohl, C. (1996). Social support messages and the management of uncertainty in the experience of breast cancer: An application of problematic integration theory. Communication Monographs, 63(3), 189–207. https://doi.org/10.1080/03637759609376389
Gluckman, M. (1963). Papers in Honor of Melville J. Herskovits: Gossip and Scandal. Current Anthropology, 4(3), 307–316. https://doi.org/10.1086/200378
Harney, N. (2006). Rumour, migrants, and the informal economies of Naples, Italy. International Journal of Sociology and Social Policy, 26(9/10), 374–384. https://doi.org/10.1108/1443330610690523
Janssens, F., & Sezer, C. (2013). 'Flying Markets' Activating Public Spaces in Amsterdam. Built Environment, 39(2), 245–260. https://doi.org/10.2148/benv.39.2.245
Kimmel, A. (2003). Rumors and Rumor Control: A Manager's Guide to Understanding and Combatting Rumors (Lea's Communication Series). Lawrence Erlbaum.
Knapp, R. (1944). A Psychology of Rumor. Public Opinion Quarterly, 8(1), 22. https://doi.org/10.1086/265665
Marfaing, L., & Thiel, A. (2013). The impact of Chinese business on market entry in Ghana and Senegal. Africa, 83(4), 646–669. https://doi.org/10.1017/s0001972013000491
Mowlana, H. (1979). Technology versus Tradition: Communication in the Iranian Revolution. Journal of Communication, 29(3), 107–112. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1979.tb01718.x
Paine, R. (1967). What is Gossip About? An Alternative Hypothesis. Man, 2(2), 278. https://doi.org/10.2307/2799493
Pepitone, A., Katz, E., & Lazarsfeld, P. (1957). Personal Influence: The Part Played by People in the Flow of Mass Communications. The American Journal of Psychology, 70(1), 157. https://doi.org/10.2307/1419262
Redding, W. (1972). Communication within the organization: An interpretive review of theory and research. Industrial Communication Council.
Shibutani, T. (1966). Improvised news: A sociological study of rumor. Bobbs-Merrill.
Stiehm, J. (2010). U. S. Army War College: Military Education in a Democracy. Temple University Press.
Weick, K., & Sutcliffe, K. (Ред.). (2015). Managing the Unexpected. John Wiley & Sons, Inc. https://doi.org/10.1002/9781119175834
REFERENCES
Smola, L., & Yurkova, O. (2023). Theoretical Basis of the Research of the Rumor Phenomenon. Printing Horizon, (2(14)), 102–115. https://doi.org/10.20535/2522-1078.2023.2(14).295256
Potapchuk, N. (2019). Psychology of Rumors in Emergency Situation Conditions (dissertation).
Yurkova, O. (2022). Approaches to the Definition of Rumors in Ukrainian and Foreign Scientific Opinion. In Scientific School of Roman Ivanchenko (с. 48–52). Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute.
Zaslavska, O. (2010). Political Communication of State Authorities: Theoretical And Conceptual Aspects. Scientific Bulletin of Uzhhorod University: Series: Political Science. Sociology. Philosophy, (14), 15–18. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/8028
Allport, G., & Postman, L. (1948). The psychology of rumor. Henry Holt.
Bennett, N., & Lemoine, J. (2014). What a Difference a Word Makes: Understanding Threats to Performance in a VUCA World. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.2406676
Brashers, D. (2001). Communication and Uncertainty Management. Journal of Communication, 51(3), 477–497. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2001.tb02892.x
Davis K. Methods for Studying Informal Communication. Journal of Communication. 1978. Vol. 28, no. 1. P. 112–116. URL: https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1978.tb01572.x (date of access: 03.04.2024).
Deutsch, K. (1963). The nerves of government: Models of political communication and control. Free Press of Glencoe.
DiFonzo, N., Bordia, P., & Rosnow, R. (1994). Reining in rumors. Organizational Dynamics, 23(1), 47–62. https://doi.org/10.1016/0090-2616(94)90087-6
Ford, L., Babrow, A., & Stohl, C. (1996). Social support messages and the management of uncertainty in the experience of breast cancer: An application of problematic integration theory. Communication Monographs, 63(3), 189–207. https://doi.org/10.1080/03637759609376389
Gluckman, M. (1963). Papers in Honor of Melville J. Herskovits: Gossip and Scandal. Current Anthropology, 4(3), 307–316. https://doi.org/10.1086/200378
Harney, N. (2006). Rumour, migrants, and the informal economies of Naples, Italy. International Journal of Sociology and Social Policy, 26(9/10), 374–384. https://doi.org/10.1108/1443330610690523
Janssens, F., & Sezer, C. (2013). 'Flying Markets' Activating Public Spaces in Amsterdam. Built Environment, 39(2), 245–260. https://doi.org/10.2148/benv.39.2.245
Kimmel, A. (2003). Rumors and Rumor Control: A Manager's Guide to Understanding and Combatting Rumors (Lea's Communication Series). Lawrence Erlbaum.
Knapp, R. (1944). A Psychology of Rumor. Public Opinion Quarterly, 8(1), 22. https://doi.org/10.1086/265665
Marfaing, L., & Thiel, A. (2013). The impact of Chinese business on market entry in Ghana and Senegal. Africa, 83(4), 646–669. https://doi.org/10.1017/s0001972013000491
Mowlana, H. (1979). Technology versus Tradition: Communication in the Iranian Revolution. Journal of Communication, 29(3), 107–112. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1979.tb01718.x
Paine, R. (1967). What is Gossip About? An Alternative Hypothesis. Man, 2(2), 278. https://doi.org/10.2307/2799493
Pepitone, A., Katz, E., & Lazarsfeld, P. (1957). Personal Influence: The Part Played by People in the Flow of Mass Communications. The American Journal of Psychology, 70(1), 157. https://doi.org/10.2307/1419262
Redding, W. (1972). Communication within the organization: An interpretive review of theory and research. Industrial Communication Council.
Shibutani, T. (1966). Improvised news: A sociological study of rumor. Bobbs-Merrill.
Stiehm, J. (2010). U. S. Army War College: Military Education in a Democracy. Temple University Press.
Weick, K., & Sutcliffe, K. (Ред.). (2015). Managing the Unexpected. John Wiley & Sons, Inc. https://doi.org/10.1002/9781119175834
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Тріщук О. В., Фіялка С. Б.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
