Аналіз чуток як інструменту соціальних комунікацій в історичному контексті

Автор(и)

  • М. В. Комова кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Інституту гуманітарних та соціальних наук, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0002-4115-3690

DOI:

https://doi.org/10.20535/2522-1078.2024.1(15).301476

Ключові слова:

чутки, соціальні комунікації, неформальні комунікації, історія, психологія, етнічні конфлікти, суспільна думка, соціокультурна динаміка

Анотація

Стаття присвячена аналізу соціальнокомунікаційного аспекту чуток у контексті української історії, зокрема – їхньої ролі в суспільних рухах від кінця ХІХ до початку ХХ століття. Стаття містить комплексний аналіз ролі чуток як чинника у суспільних рухах в Україні, особливо зосереджуючись на їх історичному значенні. Через мультидисциплінарну призму, що інтегрує інструментарій з філології, політології, соціології та історії, досліджено, як чутки правили ключовими інструментами неформальної комунікації, суттєво впливаючи на соціальну, політичну та етнічну динаміку в різні періоди української історії.

 

Посилання

Бондар В. Повсякденне життя селянства Наддніпрянської України другої половини ХІХ–початку ХХ ст.: до історіографії питання. Краєзнавство. 2010. № 3. С. 10–18.

Винник О. Чутки під час російської окупації Львова 1914–1915 років. Вісник Львівського університету. Серія історія. 2009. № 44. С. 163–176.

Гаухман М. Єврейський погром у Луганську в жовтні 1905 року: рапорт слов’яносербського повітового справника та історичний міф про луганський погром. Український археографічний щорічник. 2016. Т. 22/23, № 19/20. С. 448–464.

Гончаренко І. Чутки як повсякденна форма комунікації населення українських земель в ранній Новий час. Травневі студії: Історія, міжнародні відносини, філософія. 2021. С. 350–352.

Греченко В., Сокуренко В. Особливості стану та протидії воєнно-контекстуальної злочинності в УРСР у роки Другої світової війни (1941–1942 рр.): історико-кримінологічний аспект. Південноукраїнський правничий часопис. 2023. № 4. С. 115–121. https://doi.org/10.32850/sulj.2023.4.21

Гулай В. Завершальний етап Другої світової війни та майбутнє Західної України: специфіка функціонування чуток серед українського та польського населення в умовах невизначеної міжнародно-правової ситуації. Проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. 2012. № 4. С. 225–236.

Джумига Є. Чутки як ментальна складова повсякденного життя мешканців Одеси в період Першої світової війни (1914-1917 рр). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2013. № 35. С. 98–101.

Донік О., Опря Б., Федьков О. Політичні партії та селянство в українських ґуберніях Російської імперії наприкінці XIX–на початку XX ст.: соціоментальні й інституційні чинники взаємодії. Український історичний журнал. 2021. № 2. С. 29–47.

Зубко О. Чутки, плітки та міфи в середовищі української міжвоєнної празької еміграції (1921–1939). Вісник Черкаського університету. Серія: історичні науки. 2018. Т. 3(4). С. 72–78.

Кирієнко О. Контроль за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у роки Великої війни. Проблеми історії України XIX – початку XX ст. 2014. № 23. С. 200–205.

Кудінов Д. Історичний дискурс причин єврейських погромів в Україні у жовтні 1905 року: селянський вимір. Етнічна історія народів Європи. 2014. № 42. С. 85–94.

Олійник М. Боротьба влади з “чудесами” та “оновленнями” у Кам’янецькій окрузі на Поділлі (1923 р.). Історія релігій в Україні: науковий щорічник. 2012. Т. 1, № 22. С. 640–644.

Подобєд О. Чутка як інструмент формування колективної пам’яті в середовищі переміщених українців повоєнної Західної Німеччини. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Історія. 2017. № 1(2). С. 163–172.

Салата О., Гінетова Т. Чутки як засіб формування інформаційного простору на окупованій території України у 1941–1944 роках. Київські історичні студії. 2022. № 2(15). С. 92–100. https://doi.org/10.28925/2524-0757.2022.210.

Скороход О. Динаміка ставлення мешканців Києва до представників династії Романових у Києві в березні 1917 року. Краєзнавство. 2017. № 1/2 (98/99). С. 50–61.

Скороход О. Лютнева революція 1917 року на периферії: поведінка киян у дні повалення монархії. Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. 2018. Т. 1. С. 50–55.

Слюсаренко М. Витоки правзірців діяльності паблик рилейшнз в Україні (на прикладі роману П. Куліша «Чорна рада»). Сучасні світові тенденції розвитку науки, технологій та інновацій : матеріали ІІ науково-практ. конф., м. Одеса, 26–27 черв. 2020 р. Херсон, 2020. С. 132–136.

Ткаченко В., Кирієнко О. На варті інформаційної безпеки: до історії протидії шпигунській діяльності в Російській імперії в роки Першої світової війни. Наука і правоохорона. 2017. № 4(38). С. 303–311.

Федьков О. Чорносотенці і чутки на Поділлі (з історії суспільно-політичного життя та ментальності початку ХХ ст.). Молода нація. 2004. № 4. С. 5–12.

Якимчук І. В. Перша світова війна мовою неформальної комунікації. Історична пам’ять. 2011. № 2 (26). С. 78–86.

REFERENCES

Bondar, V. (2010). Povsiakdenne zhyttia selianstva Naddniprianskoi Ukrainy druhoi polovyny KhIKh—pochatku KhKh st.: do istoriohrafii pytannia [The everyday life of the peasantry of Naddnipryan Ukraine in the second half of the 19th and the beginning of the 20th centuries: to the historiography of the question]. Kraieznavstvo, (3), 10–18.

Vynnyk, O. (2009). Chutky pid chas rosiiskoi okupatsii Lvova 1914–1915 rokiv [Rumors during the Russian occupation of Lviv in 1914–1915]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istoriia, (44), 163–176.

Haukhman, M. (2016). Yevreiskyi pohrom u Luhansku v zhovtni 1905 roku: raport slovianoserbskoho povitovoho spravnyka ta istorychnyi mif pro luhanskyi pohrom [The Jewish pogrom in Luhansk in October 1905: the report of the Slavic-Serbian district directory and the historical myth of the Luhansk pogrom]. Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk, 22/23(19/20), 448–464.

Honcharenko, I. (2021). Chutky yak povsiakdenna forma komunikatsii naselennia ukrainskykh zemel v rannii Novyi chas [Rumors as an everyday form of communication of the population of Ukrainian lands in the early modern times]. Travnevi studii: Istoriia, mizhnarodni vidnosyny, filosofiia, 350–352.

Hrechenko, V., & Sokurenko, V. (2023). Osoblyvosti stanu ta protydii voienno-kontekstualnoi zlochynnosti v URSR u roky Druhoi svitovoi viiny (1941–1942 rr.): istoryko-kryminolohichnyi aspekt [Peculiarities of the state and counteraction of war-related crime in the Ukrainian SSR during the Second World War (1941–1942): historical and criminological aspect]. Pivdennoukrainskyi pravnychyi chasopys, (4), 115–121. https://doi.org/10.32850/sulj.2023.4.21

Hulai, V. (2012). Zavershalnyi etap Druhoi svitovoi viiny ta maibutnie Zakhidnoi Ukrainy: spetsyfika funktsionuvannia chutok sered ukrainskoho ta polskoho naselennia v umovakh nevyznachenoi mizhnarodno-pravovoi sytuatsii [The final stage of the Second World War and the future of Western Ukraine: the specifics of the functioning of rumors among the Ukrainian and Polish population in the conditions of an uncertain international legal situation]. Problemy mizhnarodnykh vidnosyn: Zb. nauk. pr., (4), 225–236.

Dzhumyha, Ye. Yu. (2013). Chutky yak mentalna skladova povsiakdennoho zhyttia meshkantsiv Odesy v period Pershoi svitovoi viiny (1914-1917 rr) [Rumors as a mental component of everyday life of Odessa residents during the First World War (1914-1917)]. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, (35), 98–101.

Donik, O., Opria, B., & Fedkov, O. (2021). Politychni partii ta selianstvo v ukrainskykh guberniiakh Rosiiskoi imperii naprykintsi XIX–na pochatku XX st.: sotsiomentalni y instytutsiini chynnyky vzaiemodii [Political parties and the peasantry in the Ukrainian provinces of the Russian Empire at the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries: socio-mental and institutional factors of interaction]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, (2), 29–47.

Zubko, O. Ye. (2018). Chutky, plitky ta mify v seredovyshchi ukrainskoi mizhvoiennoi prazkoi emihratsii (1921–1939) [Rumors, gossip and myths in the environment of the Ukrainian interwar emigration to Prague (1921–1939)]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia: istorychni nauky, 3(4), 72–78.

Kyriienko, O. (2014). Kontrol za informatsiinym prostorom v ukrainskykh huberniiakh Rosiiskoi imperii u roky Velykoi viiny [Control of the information space in the Ukrainian provinces of the Russian Empire during the Great War]. Problemy istorii Ukrainy XIX-pochatku XX st., (23), 200–205.

Kudinov, D. (2014). Istorychnyi dyskurs prychyn yevreiskykh pohromiv v Ukraini u zhovtni 1905 roku: selianskyi vymir [Historical discourse on the causes of the Jewish pogroms in Ukraine in October 1905: the peasant dimension]. Etnichna istoriia narodiv Yevropy, (42), 85–94.

Oliinyk, M. (2012). Borotba vlady z “chudesamy” ta “onovlenniamy” u Kamianetskii okruzi na Podilli (1923 r.) [The government's struggle with "miracles" and "renovations" in the Kamianetska district of Podilla (1923)]. Istoriia relihii v Ukraini: naukovyi shchorichnyk, 1(22), 640–644.

Podobied, O. (2017). Chutka yak instrument formuvannia kolektyvnoi pamiati v seredovyshchi peremishchenykh ukraintsiv povoiennoi Zakhidnoi Nimechchyny [Rumor as a tool for forming collective memory among displaced Ukrainians in post-war West Germany]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia : Istoriia, (1(2)), 163–172.

Salata, O., & Hinetova, T. (2022). Chutky yak zasib formuvannia informatsiinoho prostoru na okupovanii terytorii Ukrainy u 1941–1944 rokakh [Rumors as a means of forming the information space in the occupied territory of Ukraine in 1941–1944]. Kyivski istorychni studii, (2(15)), 92–100. https://doi.org/10.28925/2524-0757.2022.210

Skorokhod, O. (2017). Dynamika stavlennia meshkantsiv Kyieva do predstavnykiv dynastii Romanovykh u Kyievi v berezni 1917 roku [The dynamics of the attitude of Kyiv residents to representatives of the Romanov dynasty in Kyiv in March 1917]. Kraieznavstvo, (1/2 (98/99)), 50–61.

Skorokhod, O. (2018). Liutneva revoliutsiia 1917 roku na peryferii: povedinka kyian u dni povalennia monarkhii [The February revolution of 1917 on the periphery: the behavior of the people of Kyiv during the overthrow of the monarchy]. Naukovi zapysky NaUKMA. Istorychni nauky, 1, 50–55.

Sliusarenko, M. (2020). Vytoky pravzirtsiv diialnosti pablyk ryleishnz v Ukraini (na prykladi romanu P. Kulisha «Chorna rada») [Origins of the pioneers of public relations activities in Ukraine (on the example of P. Kulish's novel "The Black Council")]. In Suchasni svitovi tendentsii rozvytku nauky, tekhnolohii ta innovatsii (pp. 132–136). Molodyi vchenyi.

Tkachenko, V., & Kyriienko, O. (2017). Na varti informatsiinoi bezpeky: do istorii protydii shpyhunskii diialnosti v Rosiiskii imperii v roky Pershoi svitovoi viiny [On guard of information security: to the history of counter-espionage activities in the Russian Empire during the First World Wars]. Nauka i pravookhorona, (4(38)), 303–311.

Fedkov, O. (2004). Chornosotentsi i chutky na Podilli (z istorii suspilno-politychnoho zhyttia ta mentalnosti pochatku KhKh st.) [Black Hundreds and rumors in Podilla (from the history of socio-political life and mentality of the beginning of the 20th century)]. Moloda natsiia, (4), 5–12.

Yakymchuk, I. V. (2011). Persha svitova viina movoiu neformalnoi komunikatsii [The First World War in the language of informal communication]. Istorychna pamiat, (2 (26)), 78–86.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-10

Як цитувати

Комова, М. В. (2024). Аналіз чуток як інструменту соціальних комунікацій в історичному контексті. Обрії друкарства, (1(15), 88–101. https://doi.org/10.20535/2522-1078.2024.1(15).301476

Номер

Розділ

Статті