Футурологія суспільства і медіакультура
DOI:
https://doi.org/10.20535/2522-1078.2015.1.95232Ключові слова:
Футурологія, Медіа культура, Теорія суспільства, Теорія медійАнотація
В статті описані основні футурологічні проекти, що спричинили вплив на сучасну медіа культуру. Медіа та інформація стають необхідною складовою всіх новітніх футуристичних теорій. Практика свідчить, що історія і теорія медій лежить в площині соціокультурного дискурсу і не може розглядатися поза стосунками медій з суспільством і культурними трансформаціями. Важливим є дослідження футурології та її зв’язку з медіа, оскільки футурологічні прогнози «комунікативної футурології» багато в чому здійснилися, отже їх вивчення дає можливість зазирнути вперед, охопити логіку, філософію і тенденції розвитку сучасних медіа. Актуальність теми дослідження обґрунтована також введенням в навчальні програми магістратури з медіа комунікацій курсу «Теорія медій та суспільства», де теоретичні концепції суспільств тісно перетинаються з теоріями медій і медійними практиками. Мета статті показати як футурологічні теорії суспільства пов’язані з сучасною медіа культурою і реалізуються в її артефактах. В статті ми звертаємося не лише до ідей дослідників-комунікативістів, а також до новітніх теорій сингулярності і трансгуманізму. Також важливим завданням було простежити філософію і логіку християнської футурології у зв’язку із їх впливом на сучасну медіа культуру; Кліпкультура, гіперреальність, транскультурні і кроскультурні проекти — передбачені і описані великою мірою в працях Е. Тоффлера та інших відомих філософів. Що стосується геніальних прогнозів Г. Інніса та М. Маклюена, то їх розуміння суспільства в контексті розвитку медіа розкрили найбільш суттєві ознаки культури майбутнього — глобалізацію, візуалізацію, сингулярність, розширення органів чуття людини, скорочення часу і відстані тощо. Дійсно теорії сингулярності і транс гуманізму так само, як прогнози М. Маклюена, роблять акцент на ролі технологій в суспільстві майбутнього. Християнська футурологія в свою чергу не відстає від цих теорій в аспекті реалізації медіанаративів. Стаття покликана показати, що футурологічні теорії суспільства мають тісний зв'язок з сучасною медіа культурою і впливають на усі її складові.Посилання
Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. — М. : Academia, 2004. — 944 с.
Емелин В. А. Постиндустриальное общество и культура постмодерна [Электронный ресурс] / В. Емелин. — Режим доступа : http://emeline.narod.ru/postindustrial.htm.
Бард А., Зодерквист Я. Netократия. Новая правящая элита и жизнь после капитализма / А. Бард, Я Зодерквист.— СПб.: Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге, 2004. — 252 с. — Режим доступу : http://userdocs.ru/ekonomika/1367/index.html.
Хмелько В. Макросоціальні зміни в українському суспільстві за роки незалежності // В. Хмелько. — Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2003. — № 1. — С. 5−23.
Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек / Ф. Фукуяма ; пер. с англ. М. Б. Левина. — М. : ООО «Издательство ACT» ; ЗАО «Ермак», 2004. — 588 с. — Режим доступу : http://gendocs.ru/.
Тоффлер Э. Третья волна / А. Тоффлер. — М. : АСТ, 1999. — 784 с.
Тоффлер Э. Футурошок / Э. Тоффлер. — Санкт-Петербург : Лань, 1997. — 464 с.
Маклюен М. Понимание медиа: Внешнее расширение человека / М. Маклюен. — М : «Гиперборея» ; «Кучково поле», 2007. — 464 с.
Маклюен М. Галактика Гутенберга [Электронный ресурс] / М. Маклюен. — Режим доступа : http://yanko.lib.ru/books/cultur/mcluhan=galaktika _gutenberga=ann.htm#_Toc86617647.
Диринг Майкл. Рассвет сингулярности. / Майкл Диринг. — Режим доступу : http://transhumanism.org/languages/russian/dawnofsingularity/Deering.htm.
The Transhumanist Culture [Електронний ресурс] — Режим доступу : // http www.transhuman.org/transhistory.htm.
Bignell J. Postmodern Media Culture / J. Bignell. — Edinburg : Edinburg University Press, 2001. — 240 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.