Комунікативний складник у вимірах семіотики
DOI:
https://doi.org/10.20535/2522-1078.2022.1(11).261679Ключові слова:
семіотика, комунікація, текст, інтерпретація, культура, знак, прагматика, код, знакова системаАнотація
У статті окреслено різні підходи семіотичної теорії до акту комунікації, який розглянуто як обмін еквівалентними сутностями, знаками у структурі семіотичних спілкувань.
У контексті комунікації розуміємо тут поведінку, що вона впливає, формує, визначає настрої, очікування, сподівання інших. Визначено, що культура у внутрішньому русі постійно і цілеспрямовано примножує механізми, які ускладнюють процес передачі інформації. Розвиток культури здійснюється за принципом діалогу і трактується як засіб передачі інформації між закодованими системами. Аналіз дискурсу передбачає узагальнення текстів культури, визначення спільної, наративної граматики текстів, виявлення типових засобів вираження, джерел, чинної системи цінностей.
Посилання
Cutlip S. and others. Effective Public Relations. P. 230. URL: https://www.amazon.com/Effective-Public-Relations-Scott-Cutlip/dp/0130082007.
Encyclopedic dictionary of semiotics / Gen. ed. T.Sebeok. In 3 vol. Vol. 1: A — M. Vol. 2: N — Z. Vol. 3: Bibliography. Berlin, etc.: Mouton De Gruyter, cop. 1986. 452 p.
Hawkes T. Structuralism and semiotics. London, Berkeley : University of California press, 1977. 192 p.
Morris Ch. Writings on the general theory of signs. The Hague, Paris : Mouton, 1971. 486 p.
Pierce Ch. S. Chance, Love and Logic. New York. 1956. 307 р.
Weaver W. Mathematics of Communication // Communication and Culture: Reading in the Codes of Human Interaction / Ed. By A. G. Smith. N. Y., 1966. P. 17.
Williams R. Communications, London : Chatto and Windus, rev,edn, 1966. Рp. 19–20.
Wright Charles. Mass Communication: A Sociological Perspective. 1986. 223 p.
Балинська О.М. Семіотика права : монографія. Львів : ЛьвДУВС, 2013. 416 с.
Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / Сост. С. Г. Бочаров, примеч. С. С. Аверинцев и С. Г. Бочаров. М. : Искусство, 1979. 423 с.
Бацевич Ф. Основи комунікативної девіатології. Львів : ЛНУ, 2000. 236 с.
Біблер В. Культура. Діалог культур. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2018. 368 с.
Гибсон, Дж. Л. Организации: поведение, структура, процессы : Дж. Л. Гибсон, Д. М. Иванцевич, Д. Х. Доннелли-мл.; Пер. с англ. 8-е изд. М. : ИНФРА-М, 2000. XXVI. 662 с.
Іванов В. Основні теорії масової комунікації і журналістики: Навчальний посібник / За науковою редакцією В. В. Різуна. Київ : Центр Вільної Преси, 2010. 258 с.
Королько В., Некрасова О. Зв’язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика: Підр. для студентів вищих навчальних закладів / 3-тє вид., доповн. і переробл. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. С. 259–260.
Кристева Ю. Избранные труды: Разрушение поэтики / Пер. с фр. М. : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. 656 с.
Локк Дж. Сочинения : В 3-х т. Т. 1 / Под ред. И. С. Нарского. М. : Мысль, 1985. 623 с.
Лотман Ю.М. Семиосфера. СПб : Искусство, 2000. 704 с.
Мельвиль Ю.К. Чарлз Пирс и прагматизм. М., 1968. С. 181–206.
Моррис Ч. Основания теории знаков // Семиотика / Под общ. ред. Ю. С. Степанова. М. : Радуга, 1983. С. 36–89.
Пирс Ч. С. Избранные философские произведения / Пер. с англ. К. Голубовича, К. Чухрукижзе, Т. Дмитрева. М. : Логос, 2000. С. 171.
Погребняк І. Семіотична традиція: ґенеза і тенденції розвитку // Науковий вісник Міжнародного Гуманітарного університету. Серія «Філологія». Одеса. № 26. Т. 1. 2017. С. 56–59.
Погребняк І. Семіотична ідея як наукова проблема: історична реконструкція // Науковий вісник Міжнародного Гуманітарного університету. Серія «Філологія». № 231. 2017. С. 184–186.
Почепцов Г. Теория коммуникации. М. : «Рефл-бук», Київ : «Ваклер». 2006. 656 с.
Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. Львів : Сполом, 2001. 223 с.
Різун В. Теорія масової комунікації : підручник. Київ : Просвіта, 2008. 260 с.
Соссюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. Київ : Основи, 1998. 324 с.
Степанов Ю. В мире семиотики // Семиотика / Под общ. ред. Ю. С. Степанова. М. : Радуга, 1983. С. 5–36.
Токарев Г.В. Введение в семиотику : учеб. пособие. 3-е изд., стер. М. : ФЛИНТА : Наука, 2014. 160 с.
Труды по знаковым системам. III / Ученые записки ТГУ. Вып. 198. Тарту, 1967. С. 127.
Шелестюк, Е.В. Семиотика : учеб. пособие. Челябинск : Челяб. гос. ун-т, 2006. 160 с.
REFERENCES
Cutlip, S. and others. (2005). Effective Public Relations, 230. URL: https://www.amazon.com/Effective-Public-Relations-Scott-Cutlip/dp/0130082007.
Encyclopedic dictionary of semiotics (1986). Gen. ed. T.Sebeok. In 3 vol. Vol.1: A — M. Vol.2: N — Z. Vol. 3: Bibliography. Berlin, etc.: Mouton De Gruyter, 452 p.
Hawkes, T. (1977). Structuralism and semiotics. London, Berkeley : University of California press, 192 р.
Morris, Ch. (1971). Writings on the general theory of signs. The Hague, Paris: Mouton, 486 р.
Pierce, Ch. S. (1956). Chance, Love and Logic. New York. 307.
Weaver, W. (1966). Mathematics of Communication, Communication and Culture: Reading in the Codes of Human Interaction, Ed. By A. G. Smith. N., 17.
Williams, R. (1966).Communications, London: Chatto and Windus, rev,edn, рр. 19-20.
Wright, Ch. (1986). Mass Communication: A Sociological Perspective, 3rd Editio. 223 р.
Balynska, O. (2013). Semiotyka prava: monohrafiia. Lviv: LvDUVS, 416.
Bakhtin, M. (1979). Estetika slovesnogo tvorchestva, Sost. S. G. Bocharov, primech. S. S. Averintsev i S. G. Bocharov. M. : Iskusstvo.
Batsevych, F. (2000). Osnovy komunikatyvnoi deviatolohii F. Batsevych. Lviv : LNU, 236 р.
Bibler, V. (2018). Kultura. Dialoh kultur. K. : DUKh I LITERA, 368 р.
Gibson, Dzh. (2000). Organizatsii: povedenie, struktura, protsessy [Elektronnyy resurs] : Dzh. L. Gibson, D. M. Ivantsevich, D. Kh. Donnelli ml.; Per. s angl. 8-e izd. M.: INFRA-M, XXVI. 662 р.
Ivanov, V. (2010). Osnovni teorii masovoi komunikatsii i zhurnalistyky: Navchalnyi posibnyk / Za naukovoiu redaktsiieiu V. V. Rizuna. K.: Tsentr Vilnoi Presy, 258 р.
Korolko, V., Nekrasova, O. (2009). Zviazky z hromadskistiu. Naukovi osnovy, metodyka, praktyka: Pidr. dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv / 3-te vyd., dopovn. i pererobl. K. : Vyd. dim «Kyievo-Mohylianska akademiia», рр. 259–260.
Kristeva, Yu. (2004). Izbrannye trudy: Razrushenie poetiki. Per. s frants. M. : «Rossiyskaya politicheskaya entsiklopediya» (ROSSPEN), 656 р.
Lokk, Dzh. (1985). Sochineniya : V 3-kh t. T. 1. Pod red. I. S. Narskogo. M. : Mysl, 623 р.
Lotman, Yu. (2000). Semiosfera. SPB. : Iskusstvo. SPB, 704 р.
Melvil, Yu. (1968). Charlz Pirs i pragmatizm. M., pp. 181–206.
Morris, Ch. (1983). Osnovaniya teorii znakov. Ch.U. Morris. Semiotika. Pod obshch. red. Yu.S. Stepanova. M. : Raduga, pp. 36–89.
Pirs, Ch. S. (2000). Izbrannye filosofskie proizvedeniya. Per. s angl. K. Golubovicha, K. Chukhrukizhze, T. Dmitreva. M. : Logos, p. 171.
Pohrebniak, I. Semiotychna tradytsiia: geneza i tendentsii rozvytku. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho Humanitarnoho universytetu Seriia «Filolohiia». Odesa. № 26. T. 1, 2017. Pp. 56–59.
Pohrebniak, I. (2017). Semiotychna tradytsiia: geneza i tendentsii rozvytku. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho Humanitarnoho universytetu Seriia «Filolohiia». Odesa. № 26. T. 1, pp. 56–59.
Pocheptsov, G. (2006). Teoriya kommunikatsii M. : «Refl-buk», K. : «Vakler», 656 p.
Radevych-Vynnytskyi, Ya. (2001). Etyket i kultura spilkuvannia / Ya.K. Radevych-Vynnytskyi. Lviv : Spolom, 223 p.
Rizun, V. (2008). Teoriia masovoi komunikatsii : Pidruchnyk. K. : Prosvita, 260 p.
Sossiur, F. de. (1998). Kurs zahalnoi linhvistyky. K. : Osnovy, 324 p.
Stepanov, Yu. (1983). V mire semiotiki. Yu.S. Stepanov. Semiotika. Pod obshch. red. Yu.S. Stepanova. M. : Raduga, pp. 5–36.
Tokarev, G. (2014). Vvedenie v semiotiku : ucheb. Posobie. G. V. Tokarev. 3-e izd., ster. M. : FLINTA : Nauka, 160 p.
Trudy po znakovym sistemam. (1967). III. Uchenye zapiski TGU. Vyp. 198. Tartu, p. 127.
Shelestyuk, Ye. (2006). Semiotika: Ucheb. Posobie. Ye.V. Shelestyuk. Chelyabinsk : Chelyab. gos. un-t, 160 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 В. В. Георгієвська, І. В. Погребняк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.