Теоретичні засади дослідження феномена чуток
DOI:
https://doi.org/10.20535/2522-1078.2023.2(14).295256Ключові слова:
соціальні комунікації, неформальні комунікації, чутки, дезінформація, психологія, політологія, соціологіяАнотація
У статті здійснено спробу дослідити теоретичні основи феномена чуток. Проаналізовано доробок західних науковців, які окреслюють контекст і передумови виникнення й поширення чуток, їхні функції та змістовний складник. Проаналізовано філософські підвалини дослідження феномена чуток в українській та закордонній науковій думці. Здійснено спробу продемонструвати трансформацію феномена чуток та особливості підходів до них із появою інтернету і соціальних медіа. У праці окреслено теоретичні підходи до вивчення чуток представниками різних наук. Зроблено спробу окреслити погляди дослідників на практичні аспекти протидії шкідливим чуткам.
Посилання
Бодріяр Ж. Симулякри та симуляція / пер. з фр. В. Ховхун. Київ : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2004. 230 с.
Г'юм Д. Трактат про людську природу / пер. з англ. П. Насада. Київ: Всесвіт, 2003. 552 с.
Основи соціальної психології : підручник для закладів вищої освіти / П. П. Горностай, М. М. Слюсаревський, В. О. Татенко, Т. М. Титаренко, Н. В. Хазратова [та ін.] ; за ред. М. М. Слюсаревського. Київ : Талком, 2018. 580 с.
Почепцов Г. Токсичний інфопростір. Як зберегти ясність мислення і свободу дій. Харків : Віват, 2022. 384 с.
Ровеллі К. Сім основних уроків з фізики. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. 96 с.
Штомпка П. Соціальний капітал. Теорія міжособистісного простору / пер. з пол. М. Яковина. Київ : Дух і літера, 2022. 400 с.
Юнг К. Ґ. Архетипи і колективне несвідоме / пер. з нім. К. Котюк. Львів : Астролябія, 2018. 608 с.
Allport, G. W., & Postman, L. (1947). The psychology of rumor. Henry Holt. https://doi.org/10.1002/1097-4679(194710)3:4%3C402::AID-JCLP2270030421%3E3.0.CO;2-T
DiFonzo, N., & Bordia, P. (2007). Rumor, gossip, and urban legends. Diogenes, 54(1), 19-35. https://doi.org/10.1177/0392192107073433
Einwiller, S. A., & Kamins, M. A. (2008). Rumor has it: The moderating effect of identification on rumor impact and the effectiveness of rumor refutation 1. Journal of applied social psychology, 38(9), 2248-2272. https://doi.org/10.1111/j.1559-1816.2008.00390.x
FactCheck.org. (2008, October 22). Life Cycle of Rumor. https://www.factcheck.org/2008/10/life-cycle-of-a-rumor/ (1.12.2023)
Gluckman, M. (1963). Papers in honor of Melville J. Herskovits: Gossip and scandal. Current anthropology, 4(3), 307-316. https://www.jstor.org/stable/2739613 (1.12.2023)
Kaplan, J. (Ed.). (2001). Dialogues of Plato. Simon and Schuster.
Knapp, R. H. (1944). A psychology of rumor. Public Opinion Quarterly, 8(1), 22-37. https://doi.org/10.1086/265665
Kwak, N., Lane, D. S., Zhu, Q., Lee, S. S., & Weeks, B. E. (2020). Political rumor communication on instant messaging platforms: relationships with political participation and knowledge. International Journal of Communication, 14, 20. https://ijoc.org/index.php/ijoc/article/view/15200 (1.12.2023)
Mackay, C. (1852). Memoirs of Extraordinary Popular Delusions and the Madness of Crowds (Vol. 1). Office of the National Illustrated Library. https://www.gutenberg.org/cache/epub/24518/pg24518-images.html (1.12.2023)
McHardy, F. (2019). Gossip was a powerful tool for the powerless in ancient Greece. Aeon. https://aeon.co/ideas/gossip-was-a-powerful-tool-for-the-powerless-in-ancient-greece (1.12.2023)
Ojha, A. B. (1973). Rumor research: An overview. Journal of the Indian Academy of Applied Psychology, 10(2-3), 56–64.
Plato, B. (2019). Apology. BookRix.
Risley‐Baird, E. E. (2016). Rumor communities: The social dimensions of Internet political misperceptions. Social Science Quarterly, 97(3), 588-602. https://doi.org/10.1111/ssqu.12309
Rorty, R. (1991). Truth and progress: Philosophical papers (Vol. 3). Cambridge university press.
Shermer, M. (2004). The Science of Good and Evil: Why People Cheat, Gossip, Care, Share, and Follow the Golden Rule. Henry Holt and Company.
Shibutani, T. (1966). Improvised news: A sociological study of rumor. Ardent Media.
Stanford Encyclopedia of Philosophy https://plato.stanford.edu/ (1.12.2023)
Tarde, G. (1903). The laws of imitation. H. Holt. https://archive.org/details/lawsofimitation00tard/page/52/mode/2up (1.12.2023)
The Cambridge Dictionary https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/rumor (1.12.2023)
REFERENCES
Baudrillard, J. (2004). Simulacres and simulation. Collection Débats. Osnovy.
Hume, D. (2003). A treatise of human nature. Vsesvit.
Slyusarevsky, M. et al (2018). Basics of social psychology. Talkom.
Pocheptsov, H. (2022). Toxic infospace. How to maintain clarity of thinking and freedom of action. Vivat.
Rovelli, K. (2016). Seven basic lessons in physics. Book Club "Family Leisure Club".
Sztompka, P. (2022). Social capital: interpersonal space theory. Dukh i Litera.
Jung, C. G. (2014). The archetypes and the collective unconscious. Astroliabia.
Allport, G. W., & Postman, L. (1947). The psychology of rumor. Henry Holt. https://doi.org/10.1002/1097-4679(194710)3:4%3C402::AID-JCLP2270030421%3E3.0.CO;2-T
DiFonzo, N., & Bordia, P. (2007). Rumor, gossip, and urban legends. Diogenes, 54(1), 19-35. https://doi.org/10.1177/0392192107073433
Einwiller, S. A., & Kamins, M. A. (2008). Rumor has it: The moderating effect of identification on rumor impact and the effectiveness of rumor refutation 1. Journal of applied social psychology, 38(9), 2248-2272. https://doi.org/10.1111/j.1559-1816.2008.00390.x
FactCheck.org. (2008, October 22). Life Cycle of Rumor. https://www.factcheck.org/2008/10/life-cycle-of-a-rumor/ (1.12.2023)
Gluckman, M. (1963). Papers in honor of Melville J. Herskovits: Gossip and scandal. Current anthropology, 4(3), 307-316. https://www.jstor.org/stable/2739613 (1.12.2023)
Kaplan, J. (Ed.). (2001). Dialogues of Plato. Simon and Schuster.
Knapp, R. H. (1944). A psychology of rumor. Public Opinion Quarterly, 8(1), 22-37. https://doi.org/10.1086/265665
Kwak, N., Lane, D. S., Zhu, Q., Lee, S. S., & Weeks, B. E. (2020). Political rumor communication on instant messaging platforms: relationships with political participation and knowledge. International Journal of Communication, 14, 20. https://ijoc.org/index.php/ijoc/article/view/15200
Mackay, C. (1852). Memoirs of Extraordinary Popular Delusions and the Madness of Crowds (Vol. 1). Office of the National Illustrated Library. https://www.gutenberg.org/cache/epub/24518/pg24518-images.html
McHardy, F. (2019). Gossip was a powerful tool for the powerless in ancient Greece. Aeon. https://aeon.co/ideas/gossip-was-a-powerful-tool-for-the-powerless-in-ancient-greece (1.12.2023)
Ojha, A. B. (1973). Rumor research: An overview. Journal of the Indian Academy of Applied Psychology, 10(2-3), 56–64.
Plato, B. (2019). Apology. BookRix.
Risley‐Baird, E. E. (2016). Rumor communities: The social dimensions of Internet political misperceptions. Social Science Quarterly, 97(3), 588-602. https://doi.org/10.1111/ssqu.12309
Rorty, R. (1991). Truth and progress: Philosophical papers (Vol. 3). Cambridge university press.
Shermer, M. (2004). The Science of Good and Evil: Why People Cheat, Gossip, Care, Share, and Follow the Golden Rule. Henry Holt and Company.
Shibutani, T. (1966). Improvised news: A sociological study of rumor. Ardent Media.
Stanford Encyclopedia of Philosophy https://plato.stanford.edu/ (1.12.2023)
Tarde, G. (1903). The laws of imitation. H. Holt. https://archive.org/details/lawsofimitation00tard/page/52/mode/2up (1.12.2023)
The Cambridge Dictionary https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/rumor (1.12.2023)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Смола Л. Є., Юркова О. А.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
