Соціокомунікаційний підхід до вивчення діяльності видавництв

Автор(и)

  • Я. В. Прихода

DOI:

https://doi.org/10.20535/2522-1078.2015.1.95241

Ключові слова:

Видавництво, Культурні індустрії, Соціальні комунікації, Соціокомунікаційний підхід

Анотація

У статті закцентовано увагу на соціокомунікаційному підході до вивчення діяльності видавництв. Запропоновано перспективні поля досліджень. На прикладі львівських видавництв «Свічадо», «Літопис», «Видавництво Старого Лева» розкрито їх зв’язки із соціокультурними інституціями міста.

Посилання

Зелінська Н. Теорія та історія видавничої справи — нова спеціальність у новій галузі науки / Н. Зелінська // Книга і преса в контексті культурно-історичного розвитку українського суспільства. — 2011. — Вип. 4. — С. 34–49.

Огар Е. І. Соціокомунікативний підхід у сучасних книгоорієнтованих дослідженнях / Е. І. Огар // Наукові записки Української академії друкарства. Соціальні комунікації. — 2014. — № 4. — С. 160–166.

Різун В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій [Електронний ресурс] // [Наукова сторінка професора Володимира Різуна] / Інститут журналістики : [сайт] /

Електронні дані. — Київ, 2011. — Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/Nacherky_do_metodologiyi.pdf (3.04 2012). — Назва з екрана. — С. 4.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-28

Як цитувати

Прихода, Я. В. (2015). Соціокомунікаційний підхід до вивчення діяльності видавництв. Обрії друкарства, (1), 138–143. https://doi.org/10.20535/2522-1078.2015.1.95241

Номер

№ 1 (2015)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.