Модель фахової комунікації за посередництвом наукового журналу
DOI:
https://doi.org/10.20535/2522-1078.2021.1(9).240613Ключові слова:
науковий журнал; мотиви наукової творчості; бар’єри комунікації; ефекти наукової комунікації; гейткіпери; аудиторії.Анотація
Предметом дослідження стали напрями й умови взаємодії між редакціями наукових журналів, авторськими колективами та аудиторіями. У дослідженні використано метод моделювання. Розроблено модель фахової комунікації за посередництвом наукового журналу. Пізнавальні можливості моделі полягають у тому, що модель відтворює загальні риси предмета дослідження. Вибір методу дослідження зумовлено тим, що моделі легко візуалізуються, допомагають зосередитися на головному, а також дають змогу прогнозувати результат. Розроблена автором модель відображає структуру, вдастивості та взаємозв’язки між суб’єктами фахової комунікації, яка відбувається за посередництвом наукового журналу: 1) відправниками повідомлення — авторами чи авторськими колективами; 2) гейткіперами науки — редакторами і рецензентами, 3) аудиторіями.
Посилання
Варавва М. Ю. Информация, знания, научные знания как базовые категории новой экономики // Электронный научный журнал «Теоретическая экономика». 2018. № 2. С. 120–127.
Діденко Ю. В. Академічна наукова періодика в системі сучасної комунікації // Наука України у світовому інформаційному просторі. 2014. Вип. 10. С. 11–18.
Діденко Ю. В., Радченко А. І. Публікаційна активність як спосіб наукової комунікації та гонитви за рейтингами // Вісн. Нац. акад. наук України. 2017. № 9. С. 82–98.
Зелінська Н. В. Стаття у фаховому виданні: комунікація, імітація, профанація? // Наука України у світовому інформаційному просторі. 2013. Вип. 8. С. 54–60.
Ковалев В. И. Мотивы поведения в деятельности. Москва : Наука, 1988. 193 с.
Мескон М. Х. Основы менеджмента. Москва : Дело, 2001. 425 с.
Микешина Л. А. Философия науки: современная эпистемология. Научное знание в динамике культуры. Москва : Прогресс, 2005. 464 с.
Мирская Е. З. Человек в науке: социологические дискуссии ХХ века // Социология науки и технологий. 2010. Т. 1. № 4. С. 26 – 42.
Никулина И. В. Мотивация профессионально-педагогической деятельности преподавателя высшей школы // Вестн. Самарск. гос. ун-та. 2008. № 66. С. 303–311.
Платонов К. К. Структура и развитие личности. Москва : Наука, 1986. 256 с.
Поварницына Л. А. Психологический анализ трудностей общения у студентов : автореф. … канд. психол. наук. Москва, 1987. 16 с.
Чернявская В. Е. Научный дискурс: Выдвижение результата как коммуникативная и языковая проблема. Москва : ЛЕНАНД, 2017. 144 с.
Шепель В. М. Настольная книга бизнесмена и менеджера: управленческая гуманиторология. Москва : Финансы и статистика, 1992. 237 с.
Штовба О. В. Маркетинг наукових журналів [Електронний ресурс] // Матеріали XLV Науково-технічної конференції ВНТУ, Вінниця, 23–24 березня 2016 р. Режим доступу: http://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-fm/all-fm-2016/paper/view/601 (дата звернення: 15.09.2020).
Яхонтова Т. В. Жанрові характеристики сучасного англомовного наукового журналу // Наук. вісн. Міжнар. гуманітар. ун-ту. 2014. № 10. С. 213–217.
A journal is a club: a new economic model for scholarly publishing / J. Potts, J. Hartley, L. Montgomery et al. // Prometheus. 2017. № 35 (1). рp. 75–92. doi:10.1080/08109028.2017.1386949.
Academic communities / S. Wakeling, V. Spezi, J. Fry et al. // Journal of Documentation. 2018. № 75 (1). рр. 120–139. doi:10.1108/jd-05-2018-0067.
Bucchi M. When scientists turn to the public: alternative routes in science communication // Public Understanding of Science. 1996. № 5 (4). рp. 375–394. doi:10.1088/0963-6625/5/4/005.
Challenging Futures of Science in Society: Emerging trends and cutting-edge issues. Report of the MASIS Expert Group setup by the European Commission, 2009. 84 p.
Fiala J., Mareš J., Šesták J. Reflections on how to evaluate the professional value of scientific papers and their corresponding citations // Scientometrics. 2017. №. 112(1). рp. 697–709. doi:10.1007/s11192-017-2334-x.
Flowerdew J. Problems in writing for scholarly publication in English: the case of Hong Kong // Journal of Second Language Writing. 1999. № 8. Pp. 243–264.
Garfield E. The history and meaning of the journal impact factor // JAMA. 2006. № 295. рp. 90–93. doi: 10.1001/jama.295.1.90.
Infrastructure and career opportunities in addiction science: the emergence of an interdisciplinary field / T. Babor, D. Morisano, J. Noel et al. In: Publishing Addiction Science: A Guide for the Perplexed. London, UK: Ubiquity Press, 2007.
Jawaid S., Jawaid M. Common reasons for not accepting manuscripts for further processing after editor’s triage and initial screening // Pak J Med Sci. 2019. № 35(1). рp. 1–3. doi: https://doi.org/10.12669/pjms.35.1.28.
Katz E., Lazarsfeld P. Personal influence: The part played by people in the flow of mass communications. Glencoe, IL: The Free Press.Katz, & Lazarsfeld, 1955.
Lewandowsky S., Oberauer K. Motivated Rejection of Science // Current Directions in Psychological Science. 2016. No. 25(4). Pp. 217–222. doi:10.1177/0963721416654436.
Linssen R. Being a journal editor // Hospital Medicine. 2001. № 62(4). рp. 235–236. doi:10.12968/hosp.2001.62.4.2393.
Miller A. Professionals in bureaucracy // American. Sociological Review. 1967. р. 32.
Scientific Authors in a Changing World of Scholarly Communication: What Does the Future Hold? / G. Baffy, M. Burns, B. Hoffmann et al. // The American Journal of Medicine. 2020. № 133. рp. 26–31. doi:10.1016/j.amjmed.2019.07.028.
Shapin S., Schaffer S. Leviathan and the Air-Pump. Hobbes, Boyle and the Experimental Life. Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1985.
What Motivates Authors of Scholarly Articles? The Importance of Journal Attributes and Potential Audience on Publication Choice / C. Tenopir, E. Dalton, A. Fish et al. // Publications. 2016. № 4 (3). р. 22. doi:10.3390/publications4030022.
REFERENCES
Varavva, M. Yu. (2018). Informatsiya, znaniya, nauchnyie znaniya kak bazovyie kategorii novoy ekonomiki [Information, knowledge, scientific knowledge as the basic categories of the new economy]. Teoreticheskaya ekonomika, Vol. 2, pp. 120–127.
Didenko, Yu. (2014). Akademichna naukova periodyka v systemi suchasnoi komunikatsii [Academic periodicals in the system of modern communication]. Nauka Ukrainy u svitovomu informatsiinomu prostori, Vol. 10, pp. 11–18.
Didenko, Yu. V., & Radchenko, A. I. (2017). Publikatsiina aktyvnist yak sposib naukovoi komunikatsii ta honytvy za reitynhamy [Publication activity as a way of scientific communication and pursuit of ratings]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, Vol. 9, pp. 82–98.
Zelinska, N. V. (2013). Stattia u fakhovomu vydanni: komunikatsiia, imitatsiia, profanatsiia? [Article in academic journal: communication, imitation, profanization?]. Nauka Ukrainy u svitovomu informatsiinomu prostori, Vol. 8, pp. 54–60.
Kovalev, V. I. (1988). Motivyi povedeniya v deyatelnosti [Motives of behavior in the activity]. Moskow: Nauka.
Meskon, M. H. (2001). Osnovyi menedzhmenta [Management basics]. Moskow, Russia: Delo.
Mikeshina, L. A. (2005). Filosofiya nauki: sovremennaya epistemologiya. Nauchnoe znanie v dinamike kulturyi [Philosophy of Science: Modern Epistemology. Scientific knowledge in the dynamics of culture]. Moskow, Russia: Progress.
Mirskaya, E. Z. (2010). Chelovek v nauke: sotsiologicheskie diskussii XX veka [Man in Science: 20th Century Sociological Debates]. Sotsiologiya nauki i tehnologiy, Vol. 4, pp. 26 – 42.
Nikulina, I. V. (2008). Motivatsiya professionalno-pedagogicheskoy deyatelnosti prepodavatelya vyisshey shkolyi [Motivation of professional and educational activities of a high school teacher]. Vestnik Samarskogo gosudarstvennogo universiteta, Vol. 66, pp. 303–311.
Platonov, K. K. (1986). Struktura i razvitie lichnosti [Structure and personal development]. Moskow, Russia: Nauka.
Povarnitsyina, L. A. (1987). Psihologicheskiy analiz trudnostey obscheniya u studentov [Psychological analysis of students’ communication difficulties]. University of Surgut, Moskow, Russia.
Chernyavskaya, V. E. (2017). Nauchnyiy diskurs: Vyidvizhenie rezultata kak kommunikativnaya i yazyikovaya problema [Scientific discourse: The promotion of the result as a communicative and linguistic problem]. Moskow, Russia: LENAND.
Shepel, V. M. (1992). Nastolnaya kniga biznesmena i menedzhera: upravlencheskaya gumanitorologiya [The desktop book of a businessman and a manager: management humanitarianology]. Moskow, Russia: Finansyi i statistika.
Shtovba, O. V. (2016). Marketing naukovih zhurnalIv [Marketing of scientific journals]. Retrieved 1 September 2020, from http://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-fm/all-fm-2016/paper/view/601.
Yakhontova, T. V. (2014). Zhanrovi kharakterystyky suchasnoho anhlomovnoho naukovoho zhurnalu [Genre characteristics of the modern English-language scientific journal]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu, Vol. 10, pp. 213–217.
Potts, J., Hartley, J., Montgomery, L., Neylon, C., & Rennie E. (2017). A journal is a club: a new economic model for scholarly publishing. Prometheus, Vol. 35(1), pp. 75–92. doi:10.1080/08109028.2017.1386949.
Wakeling, S., Spezi ,V., Fry, J., Creaser, C., Pinfield, S., & Willett, P. (2018). Academic communities. Journal of Documentation,
Vol. 75 (1), pp. 120–139. doi:10.1108/jd-05-2018-0067
Bucchi, M. (1996). When scientists turn to the public: alternative routes in science communication. Public Understanding of Science, Vol. 5(4), pp. 375–394. doi:10.1088/0963-6625/5/4/005
Challenging Futures of Science in Society: Emerging trends and cutting-edge issues. Report of the MASIS Expert Group setup by the European Commission (2009). Retrieved 1 September 2020, from https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation_en.
Fiala, J., Mareš, J., & Šesták, J. (2017). Reflections on how to evaluate the professional value of scientific papers and their corresponding citations. Scientometrics, Vol. 112(1), pp. 697–709. doi:10.1007/s11192-017-2334-x.
Flowerdew, J. (1999). Problems in writing for scholarly publication in English: the case of Hong Kong. Journal of Second Language Writing, Vol. 8, pp. 243–264.
Garfield, E. (2006). The history and meaning of the journal impact factor. JAMA, Vol. 295, pp. 90–93. doi: 10.1001/jama.295.1.90
Babor, T., Morisano, D., Noel, J., Robaina, K., Ward J., & Mitchell A. (2007). Infrastructure and career opportunities in addiction science: the emergence of an interdisciplinary field. In: T. Babor, P. Candon, J O’Reilly, R. Pates, & K. Stenius (Eds.), Publishing Addiction Science: A Guide for the Perplexed. London, UK: Ubiquity Press.
Jawaid, S., & Jawaid, M. (2019). Common reasons for not accepting manuscripts for further processing after editor’s triage and initial screening. Pak J Med Sci., Vol. 35(1), pp. 1–3. doi: https://doi.org/10.12669/pjms.35.1.28.
Katz, E., & Lazarsfeld, P. (1955). Personal influence: The part played by people in the flow of mass communications. Glencoe, IL: The Free Press.
Lewandowsky, S., & Oberauer, K. (2016). Motivated Rejection of Science. Current Directions in Psychological Science, Vol. 25(4), pp. 217–222. doi:10.1177/0963721416654436.
Linssen, R. (2001). Being a journal editor. Hospital Medicine, Vol. 62(4), pp. 235–236. doi:10.12968/hosp.2001.62.4.2393.
Miller A. (1967). Professionals in bureaucracy. American. Sociological Review, Vol. 32, pp. 5.
Baffy, G., Burns, M., Hoffmann, B., Ramani, S., Sabharwal, S., Borus, J., & Ingelfinger, J. (2020). Scientific Authors in a Changing World of Scholarly Communication: What Does the Future Hold? The American Journal of Medicine, Vol. 133, pp. 26–31. doi:10.1016/j.amjmed.2019.07.028
Shapin, S., & Schaffer, S. (1985). Leviathan. Hobbes, Boyle and the Experimental Life. Princeton. New Jersey: Princeton University Press.
Tenopir, C., Dalton, E., Fish, A., Christian, L., Jones, M., & Smith M. (2016). What Motivates Authors of Scholarly Articles? The Importance of Journal Attributes and Potential Audience on Publication Choice. Publications, Vol. 4(3), p. 22. doi:10.3390/publications4030022.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 С. Б. Фіялка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
