Процес рецензування

Під час підготовки наукових публікацій залучені до оцінки редактори та рецензенти керуються рекомендаціями Комітету публікаційної етики (COPE), а саме забезпечують  прозорість у процесі подання, рецензування та публікації статей, неухильно зберігають неупередженість і незалежність, забезпечуючи академічну доброчесність та проводячи роботу зі скаргами та запитами. Також нами враховано реком

Рукописи, надіслані авторами, які не відповідають тематиці видання,  вимогам для публікації в збірнику наукових праць «Обрії друкарства», не будуть розглядатися. Для всіх документів, що надаються для розгляду, для визначення ступеня унікальності тексту використовується спеціальне програмне забезпечення. Наявність текстових збігів не визначає факт наявності плагіату, так само як відсутність текстових збігів не є остаточним підтвердженням унікальності статті: основоположним у статті є дотримання наукових процедур та принципів академічної доброчесності, ретельний опис проведених досліджень, використання актуальних наукових публікацій як основи дослідження.   

Всі рукописи є рецензованими. Після того як рукопис надходить до збірника наукових праць «Обрії друкарства» з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, він проходить первинне рецензування редакційної колегії, щоб визначити, чи відповідає цей документ вимогам журналу. Якщо Редакційна колегія вважає, що рукопис відповідає мінімальним стандартам Журналу для публікації, документ потім надсилається рецензентам. 

Якщо обраний рецензент не впевнений, що його наукова кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених у рукописі, він має повернути рукопис. Рецензент завжди має об’єктивно оцінити якість рукопису, його теоретичну частину, інтерпретацію й виклад матеріалу, а також врахувати, якою мірою зміст статті відповідає усталеним науковим і мовно-стилістичним стандартам. 

Рецензент має враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли наданий йому рукопис близько пов’язаний з поточною або опублікованою його роботою. Якщо є сумніви, рецензент має відразу повернути рукопис без рецензії, сказавши про зіткнення інтересів. Рецензент не має права оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв’язки, якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про публікацію рукопису. Рецензент має поводитися з рукописом, що підлягає рецензуванню, як з конфіденційним документом: не показувати рукопис іншим особам, не обговорювати його з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.

 Рецензенти мають чітко пояснити й аргументувати свої міркування щодо статті, щоб редактори й автори зрозуміли, на чому базуються їхні зауваження. Будь-яке твердження про те, що певні спостереження, висновки, аргументи тощо були вже раніше опубліковані, має супроводжуватися посиланням на відповідне джерело. Рецензент має вказати у рецензії на будь-які випадки недостатнього чи некоректного цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до статті, яка рецензується, а також враховувати, що зауваження по недостатньому цитуванню автором рукопису власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені. Рецензент має звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого друкованого органу. Рецензенти не мають права використовувати чи розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даній статті, якщо на це немає згоди автора Рекомендації рецензентів є основою для остаточного рішення щодо публікації статті.

На основній стадії розгляду головний редактор або відповідальний редактор надсилає отримані документи без назви та приналежності авторів до експерта (в деяких випадках двох експертів) у авторській області дослідження. Зазвичай, інтервал від подання до першого рішення щодо статті становить близько 8 тижнів. У разі конфлікту інтересів головний редактор призначає іншого експерта. Рукописи, надіслані до редакції головним редактором, редакторами та/або членами редакційної колегії, отримують рецензування з боку незалежних рецензентів, котрі не пов’язані з установою засновника та будуть удосконалені відповідно до отриманих рекомендацій. 

Деталі рецензування не розкриваються авторові, як і особа рецензента, що забезпечує прозорість та дотримання процедур. Форма електронної оцінки, яку використовують рецензенти, містить контрольний список, щоб допомогти їм охопити всі аспекти публікації. У заключному розділі форми оцінювання рецензенти повинні включати зауваження та пропозиції щодо вдосконалення, які надсилаються авторам, без назв рецензентів.

У разі незгоди з оцінкою рецензента автор має право надати мотивовану відповідь головному редактору. Справа обговорюється на засіданні редакційної колегії, а стаття буде направлена на додаткове рецензування до іншого експерта. Редколегія залишає за собою право відхилити документи у разі небажання автора враховувати відгуки та пропозиції експертів.

Остаточне рішення для публікації проводиться головним редактором на основі рекомендацій рецензентів та обсягу Журналу. Остаточне рішення щодо складу портфеля випуску/номера Журналу затверджується в протоколі засідання Вченої ради Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», як відповідна примітка на одній з початкових сторінок Журналу.

Стаття, схвалена до публікації, проходить технічне редагування. Незначні стилістичні або формальні виправлення, які не впливають на зміст статті, здійснюються технічним редактором без згоди автора. За необхідності або на прохання автора файл-верстка надсилається автору для затвердження.

Автори несуть відповідальність за зміст кожної статті та порушення авторських прав, а також науково-практичний рівень, точність фактів та даних, обґрунтованість висновків.