Потенціал соціальних мереж у контексті функціонування сучасної студентської періодики
DOI:
https://doi.org/10.20535/2522-1078.2021.1(9).240619Ключові слова:
студентська періодика; соціальні мережі; типи контенту; комунікативна активність читачів.Анотація
У статті досліджено рівні використання потенціалу соціальної мережі Фейсбук редакціями українських студентських періодичних видань. Відповідно до першого рівня, редакції студентської періодики використовують соціальні мережі для ретрансляції новин, статей із друкованого видання або постатейного дублювання електронних версій видань. Відповідно до другого рівня, використання соціальних мереж для функціонування студентських редакцій стосується створення інтерактивного майданчика для комунікації з читачами. Виявлено, що за допомогою різних форм контенту колектив студентських видань прагне не тільки поінформувати читача про певні організаційні аспекти своєї діяльності, мотивувати до прочитання, але й емоційно вплинути на нього, налаштувати на інтерактивну комунікацію, залучити його до співтворення видання.
Посилання
Воропай С. В. Лінгвістична креативність та її реалізація у мові користувачів соціальних мереж (на прикладі соціальної мережі Фейсбук) // Філологічні трактати. 2016. Т. 8, № 4. С. 7–14.
Градюшко О. Потенціал соціальних мереж у контексті функціонування сучасних регіональних Інтернет-ЗМІ України та Білорусі // Вісн. Львів. ун-ту. Сер.: Журналістика. 2015. Вип. 40. С. 351–357.
Кіца М. Роль соціальних мереж у сучасній журналістиці // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Сер.: Журналістські науки. 2018. № 896. С. 98–105.
Ковальчук О. В., Лорві І. Ф., Волочай М. І. Просування освітньої послуги у соціальній мережі Facebook // Економічні науки. Сер.: Економіка та менеджмент. 2017. Вип. 14. С. 134–143.
Ларіна К. В. Соціальні мережі як ефективний інструмент просування сучасного бізнесу // Сучасні проблеми управління підприємства: теорія та практика : матеріали міжнар. науково-практ. конф. (м. Харків, 3–4 бер. 2020 р.). Харків, 2020. С. 142–144.
Оленєв О. Соціальні мережі як масмедійне мистецтво: пастка кіберактивності // Художня культура. Актуальні проблеми. 2013. Вип. 9. С. 55–58.
Петрунько О. Соціалізація студентів у віртуальних соціальних мережах: актуальність проблеми // Педагогічний процес: теорія і практика. 2016. Вип. 3. С. 72–77.
Страшко І. В. Соціально-онтологічні детермінанти появи контенту в особистому профілі Фейсбуку // Гілея : наук. вісник. 2019. Вип. 144 (2). С. 117–121.
Шульська Н. М., Матвійчук Н. М. Соціальні мережі як ефективне середовище викладацько-студентської комунікації в навчальному процесі // Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 58, вип. 2. С. 155–168.
Elagina D. Most Used Social Networks in Ukraine in 2019 [Electronic resource] / Statista.com. URL : https://www.statista.com/statistics/1057085/most-used-social-networks-ukraine/ (28.02.2021).
REFERENCES
Voropai, S. (2016). Linhvistychna kreatyvnist ta yii realizatsiia u movi korystuvachiv sotsialnykh merezh (na prykladi sotsialnoi merezhi Feisbuk) [Linguistic Creativity and its Implementation in the Language of Users of Social Networks (on the Example of the Social Network Facebook)]. Filolohichni traktaty, Vol. 8 (4), pp. 7–14.
Hradiushko, O. (2015). Potentsial sotsialnykh merezh u konteksti funktsionuvannia suchasnykh rehionalnykh Internet-ZMI Ukrainy ta Bilorusi [The Potential of Social Networks in the Context of the Functioning of Modern Regional Internet Media in Ukraine and Belarus]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Zhurnalistyka, Vol. 40, pp. 351–357.
Kitsa, M. (2018). Rol sotsialnykh merezh u suchasnii zhurnalistytsi [The Role of Social Networks in Modern Journalism]. Visnyk natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia: Zhurnalistski nauky, Vol. 896, pp. 98–105.
Kovalchuk, O., Lorvi, I., Volochai, M. (2017). Prosuvannia osvitnoi posluhy u sotsialnii merezhi Facebook [Promotion of Educational Services on the Social Network Facebook]. Ekonomichni nauky. Seriia: Ekonomika ta menedzhment, Vol. 14, pp. 134–143.
Larina, K. (2020). Sotsialni merezhi yak efektyvnyi instrument prosuvannia suchasnoho biznesu [Social Networks as an Effective Tool for Promoting Modern Business]. Suchasni problemy upravlinnia pidpryiemstva: teoriia ta praktyka : materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Kharkiv, 3–4 ber. 2020). Kharkiv, 2020, pp. 142–144.
Oleniev, O. (2013). Sotsialni merezhi yak masmediine mystetstvo: Pastka kiberaktyvnosti [Social Networks as Mass Media Art: The Cyberactivity Trap]. Khudozhnia kultura. Aktualni problemy, Vol. 9, pp. 55–58.
Petrunko, O. (2016). Sotsializatsiia studentiv u virtualnykh sotsialnykh merezhakh: aktualnist problemy [Socialization of Students in Virtual Social Networks: the Urgency of the Problem]. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka, Vol. 3, pp.72–77.
Strashko, I. (2019). Sotsialno-ontolohichni determinanty poiavy kontentu v osobystomu profili Feisbuku [Socio-Ontological Determinants of the Appearance of Content in a Personal Facebook Profile]. Hileia : naukovyi visnyk, Vol. 144 (2), pp. 117–121.
Shulska, N., Matviichuk, N. (2017). Sotsialni merezhi yak efektyvne seredovyshche vykladatsko-studentskoi komunikatsii v navchalnomu protsesi [Social Networks as an Effective Environment for Teaching and Student Communication in the Educational Process]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, Vol. 58 (2), pp. 155–168.
Elagina, D. (2020). Most Used Social Networks in Ukraine in 2019. Retrieved 28 February 2021 from https://www.statista.com/statistics/1057085/most-used-social-networks-ukraine/.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Т. О. Скороход, Л. Є. Смола
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.