Інформаційна безпека в час війни: специфіка транслювання медіаконтенту (на прикладі «Кордон.Медіа», «Суспільне Суми»)

Анотація

У статті досліджено трансформацію підходів до поширення інформації в українському медіапросторі в умовах повномасштабного вторгнення рф. Актуальність теми зумовлена критичним значенням інформаційної безпеки, оскільки медіаконтент у воєнний час може бути використаний ворогом для коригування вогню або проведення інформаційно-психологічних операцій. Мета роботи є визначити прояви обмеження поширення інформації у медіаматеріалах у кризових умовах та окреслити їх вплив на трансформацію базових журналістських стандартів. Для досягнення мети розв’язано завдання щодо проведення контент-аналізу видань «Кордон.Медіа» та «Суспільне Суми» та класифікації форм інформаційних обмежень і аналізу змін у дотриманні професійних стандартів. За результатами дослідження масиву публікацій за лютий 2026 року встановлено, що редакції системно застосовують такі практики, як узагальнення локацій подій, приховування персональних відомостей постраждалих та обмеження військової деталізації. З’ясовано, що «Кордон.Медіа» частіше використовує анонімні власні джерела, тоді як «Суспільне Суми» фокусується на офіційній інформації та специфічному кадруванні візуального контенту. У висновках доведено, що в умовах війни журналістські стандарти не нівелюються, а адаптуються до вимог безпеки. Найбільшої трансформації зазнають стандарти повноти інформації та балансу думок, що є об’єктивним наслідком неможливості деталізації чутливих даних та отримання коментарів від сторони агресора.